31 жовтня, за підрахунками ООН, населення земної кулі досягло позначки у сім мільярдів осіб. А вже через 90 років, за даними науковців, її чисельність може зрости до десяти мільярдів.
Науковці з Колорадського університету висловлюють побоювання, що природних ресурсів може просто не вистачити, щоб прогодувати всіх, пише Утро.ru.
Людство зіткнеться з тим, що почне шукати собі інше джерело харчування, коли ліси, поля і річки будуть спустошені. І тоді через безвихідь люди їстимуть одне одного, дають разючий прогноз дослідники з Колорадського університету.
За даними психологів і антропологів, людство або окремі групи людей багато століть тому вимушено вдавались до канібалізму. Це підтверджують археологічні знахідки з печери Хене в Німеччині, датовані 700 роком до нашої ери. На останках були виявлені щербини, які свідчать, що плоть була штучно відділена від кістки.
Науковці також згадують релігійний канібалізм, який зберігався значно довше. У багатьох племен існував звичай з'їдати будь-яку частину тіла або орган переможеного ворога.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німецького туриста з'їли полінезійські канібали
У деяких народів Полінезії, Австралії, Африки і Північно-західної Америки така традиція зберігалась аж до середини ХХ століття. Ця практика ніяк не пов'язана з важкими для виживання умовами - вона закріпилась як обрядовий акт.
Проте історія людства пам'ятає випадки, коли відсутність їжі призводила до людоїдства.
Дослідники з Колорадського університету висловили припущення, що в першій третині наступного століття люди можуть збожеволіти від загрози світового голоду і почнуть поїдати передусім людей похилого віку. За словами науковців, ця модель дісталася нам від предків. У традиційній культурі практично всіх народів Землі існував звичай умертвіння старих, бо ті були серйозним тягарем для племені.
Зазначимо, випадки канібалізму в наш час не така вже й рідкість. Так, туриста з Німеччини Стефана Раміна, що здійснював кругосвітню подорож на яхті, імовірно, з'їли канібали на тропічному острові Нуку-Хіва у Французькій Полінезії.
4 
79692
Коментарі
2Це типова молдавська фортеця, можете її порівняти з фортецею в Хотині, Білгород-Дністровському та Сороках. Та й князівство Феодоро було під протекторатом Молдови, а останній княз Александр був сином молдавського князя Александру чел Буна.
Княжество Феодоро, несмотря на свои крошечные размеры не было ни под чьим протекторатом, оно являлось абсолютно независимым. Александр был сыном феодоритского же князя Олубея, это татарское прозвище, означающее "большой правитель", христианское имя его неизвестно, в генуэзских документах он фигурирует как "грек Олубей". Молдавскому господарю Стефану Великому Александр приходился шурином. Крепость Фуна - никакая не молдавская, а типично византийская. Таких вот небольших крепостей в Крыму когда-то было очень много, я их посетил уже около десятка, Фуну в том числе.
1459 год - это год последней реконструкции крепости, возникла же она примерно сорока годами раньше, причем не на пустом месте, что-то там стояло и раньше. Можно добавить, что эта крепость являлась резиденцией княжича Александра, который затем стал последним феодоритским князем.