Нещодавно голова Української православної церкви Київського патріархату Філарет (Денисенко) звернувся до глав помісних церков із проханням розглянути питання автокефалії Київського патріархату на майбутньому Вселенському соборі.
Натомість доктор богослов'я і мистецтвознавства, викладач Київської православної богословської академії 74-річний Дмитро Степовик переконаний, що УПЦ КП абсолютно не потрібне визнання Вселенського патріарха, бо це призведе до значних обмежень і перелаштувань у середині церкви.
Про це він розповів в інтерв'ю Gazeta.ua.
Наскільки важливим є визнання вашої церкви на Вселенському соборі?
– Нас абсолютно не цікавить визнання чи не визнання. Ми знаємо, що на Балканах православні церкви існували по 100 років, московська церква 140 років не була визнана як митрополія, а потім їх визнали. Тому питання визнання для нас на десятому плані. Головне, щоб ми служили Богові і працювали для добра українського народу. Що, власне і відбувається з Української православною церквою Київського патріархату.
Патріарх Філарет назвав УПЦ КП однією з найбільших православних церков світу...
– А так і є. Вона виросла з початкового числа десь близько 500-600 тисяч віруючих до 15 мільйонів прихожан. Сьогодні у нас є 40 єпископів, 6 вищих і середніх навчальних закладів із богослов'я, 4 тисячі священиків, у всіх областях України маємо єпархії. Тому визнання чи Москви, чи Константинополя, чи Риму нас абсолютно не цікавить.
Чому ж тоді Філарет просить про визнання?
– Звісно, ми хотіли бути визнаними, тому що це приємно. Але такого неймовірного бажання туди йти немає. Адже ми знаємо, що в цьому визнанні є не тільки позитиви, а й негативи. Вони будуть нав'язувати свою волю й умови. В Україні є свої особливості здійснення богослужінь, свої традиції відзначення свят, свої ритуали – усе своє в нас є вже за тисячу років. Ми створили національний варіант українського православ'я. Так само, як і греко-католики створили зі свого боку.
Які саме умови ставлять перед вашою церквою для визнання?
– Їх нам озвучив Вселенський патріарх у 2008 році, коли його сюди приволік тодішній президент Ющенко. Варфоломій тоді почав загинати пальці, на яких умовах він може нас визнати і від чого ми повинні відмовитися. Це абсолютно неприйнятні речі: відмова від патріаршества, скорочення в 4 рази кількості наших єпископів, подальше висвячування єпископів лише за участю Константинополя тощо.
Тобто це все були негативи, неприємні речі, які вартували б нам великих коштів. Тому що приймати щоразу єпископа зі Стамбула для того, щоб він був присутній і давав свою згоду на висвячення єпископів – нам це неприйнятно. Скорочувати єпископів, із 40-ка залишити 10, які він хотів. А куди подіти 30, щоб вони вулиці замітали чи що? Вони є архієреї від самого початку, висвячені ще з молодих хлопців. Де ми їх дінемо?.. Тому ми відповіли, що ці умови для нас неприпустимі.
А як щодо визнання іншими церквами?
– Отож. Якби навіть Константинопольський патріархат нас визнав у Стамбулі, то ще питання, чи визнали б нас Москва або інші помісні церкви. Тому ми існуємо самостійно, служимо українському народу, служимо Богові і це нас задовольняє.
Чи припускаєте ви об'єднання українських церков? Якщо так, то яких саме?
– Об'єднання церков буде обов'язково. Тому що така нерозбериха у церковному питанні, коли все керівництво держави ходить до чужої церкви молитися, а свою тільки терпить – це абсолютно ненормальна обстановка. У жодній країні світу такого немає. Прийде час, коли вища політична влада в Україні визнає саме національні церкви. Це греко-католицьку і православну Київського патріархату – і тоді відбудеться об'єднання, як Бог поможе. Ми сподіваємося на волю Божу.
7 
79692
Коментарі
31