Безпека європейських міст - ілюзія

 

Всі наші зони безпеки ми часто створюємо собі самі - вважає письменниця Галина Шиян. Про пошук безпечних місць у світі і про їхню відносніть вона розповіла в інтерв'ю Gazeta.ua

"Знайомий британець, коли їхав у відрядження в Болгарію, проходив величезний безпековий тренінг, бо вважалося, що їде в небезпечну країну: готівку не знімайте, щоб не вкрали, якщо вас викрадуть, то дійте так-то. Він каже: "А в той самий день на тій станції метро в Лондоні, де я завжди сідаю, заклали вибухівку. А за рогом будинку, де я живу, прирізали ножем чувака. То де безпечніше?" - розповідає Галина Шиян.

"Коли ми приїжджаємо в Європу, особливо в такі романтизовані міста, як Берлін, Рим, Париж, Мадрид, нам дуже хочеться вірити в безпеку. Дрібна злочинність в Україні нижча. Але цю зону комфорту ми насправді самі собі ілюзорно створюємо, тому що вона нам потрібна. Для когось вона – в лісовій глушині, для когось – на дачі чи хуторі. Для мене – в сучасних європейських містах.

Хоча я розумію, що це мега-ілюзія. Коли я їхала в паризькому метро з донькою, всі пасажири побачили якусь сумку на підлозі і напружилися. Вони відчувають паніку від будь-якої сумки без нагляду, бо в ній може бути бомба. Потім якась жінка зізналася, що та сумка її, і на неї почали наїжджати: "Як це так? Лишаєте речі без нагляду і лякаєте інших людей!". Тому зона комфорту насправді у нас в голові. Її можна створити. У людини дуже багато накопичених досвідів. Все залежить від того, який досвід вона буде витягувати – негативний чи позитивний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зважитися на секс на одну ніч – це подолати власну несвободу - Галина Шиян

В одну зі своїх пауз, коли могла робити те, що хотіла, я два місяці сама жила в Берліні, потім два місяці в Барселоні, і потім два місяці в Бразилії. Латинська Америка мене манить. Навіть у бідних районах там люди розслаблені й усміхнені. Не бачила сумних і депресивних. Мабуть, там усі гедоністи, бо багато сонця", - поділилася письменниця.

×