Американець Анатолій Глезер, який переїхав у Флориду з Тернопільщини у 80-х роках, надіслав редакції медіа-проекту Елеонори Гройсман "Київ єврейський" обуреного листа.
Чоловік розцінює кнайпу єврейської кухні у Львові "Під золотою розою" як прояв побутового антисемітизму і закликає українців її закрити.
"Неподавання рахунку, а торгівля з відвідувачами - це безсмак, - йдеться у листі. - Застосування чорних хасидських капелюхів та інших релігійних атрибутів, це, на мою думку, не жарт, а образа. Тим більше, що українські євреї, які виїхали зі Львова 20-30 років тому, не були хасидами, і зовні нічим не відрізнялися від сусідів-українців. Не думаю, що українці менше торгуються, ніж євреї. Не смішно! Як власник ресторану в Америці, я міркую, чи не перейменувати мій ресторан на "Український п'яниця - вуйко з полонини". А в аннотації вкажу: "Заходьте до нас, познайомитеся з Україною. Все буде оформлено за всіма правилами: і сині від самогону й сивухи носи, і гуцульські капелюхи з перами, і кадилом усі будуть махати перед носом відвідувачів. А дурнуватий на вигляд українець буде сперечатися з продавцем: "Куме, я хочу заплатити більше, ніж менше"."Я не зроблю це тому, що ми в Америці дружимо з українцями і ніколи не опустимося до дурощів", - завершує листа обурений дописувач.
За кілька днів до редакції медіа проекту Елеонори Гройсман надійшов лист із підписом "Правомир". Українець переконує, що прикметник "жидівський" у назві кнайпи не має ображати євреїв.
"Традиційно слово "жид" ніколи не мало негативного відтінку в українській мові. Так само, як у польській, словацькій і чеській. Тільки під впливом совітів воно змінило значення на негативне. У ментальності львів'ян слово "жид" сприймається як повний синонім до слова "єврей". До речі, коли прийшли совіти, західноукраїнські євреї скаржились і ображались, що їх стали називати євреями, а не жидами. Я в цьому закладі і співав єврейських пісень, і їв мацу з хумусом. Жодного антисемітізму не відчував".
8 
79692
Коментарі
9