"Якщо помремо, то разом": історія батька та сина, які пліч-о-пліч служать в ЗСУ

Батько та син з Одеси – Юрій та Олександр – боронять Україну в одному артилерійському підрозділі Збройних сил України.

Чоловіки служать на одній самохідній гаубиці. Один з них наводить зброю, а інший – заряджає, розповіли в проєкті "Український свідок".

Зазначається, що чоловіки пішли до військкомату 24 лютого. Попросили, аби їх відправили в один підрозділ. Зараз вони артилеристи 61-ї окремої піхотної бригади.

"Попросилися разом, щоб мати змогу один одному допомогти. Якщо, помремо, то разом. Я йшов добровільно, мене сюди ніхто не тягнув. Я знаю, що я йду на війну і знаю наслідки, що я можу отримати поранення та каліцтво, або мене можуть вбити. Найголовніше, щоб людина розуміла, що вона на своєму місці", – сказав батько.

З матір'ю сім'ї чоловіки не спілкуються від 2014 року. Вона перебуває в окупованому Криму. Невдовзі Юрій стане дідом, а Олександр – батьком. Його дівчина у серпні очікує на народження двійнят – хлопчика та дівчинки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Батьку без синів не можна": ціла родина у ЗСУ воює проти РФ

Начальник штабу артдивізіону з позивним "Кажан" каже, що родичі доволі часто служать разом.

"В нас брати служили, і ще були батько з сином. Близько п'яти сімей отак – брати, батько з сином. Якщо прийшли служити родичі, їх старалися тримати разом. Вони більше розуміють один одного, і працюють більш злагоджено", – сказав він.

Також розповів, як важко на війні приходиться артилеристам:

"Неприємно, коли ти сидиш у машині, а щось бахкає. Усього в машині 40 снарядів, якщо ти з них п'ять випустив, 35 лишився, і у разі попадання в машину буде багаття".

×