Як було втрачено найкращий шанс виграти війну в Україні

Уривки книги "Згинуть наші вороженьки - російське вторгнення та війна за незалежність України" головного кореспондента The Wall Street Journal із закордонних справ Ярослава Трофимова, опубліковані у виданні The Washington Post

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба летів додому літаком Turkish Airlines з Нью-Йорка, коли Росія вторглася. Його щойно вітав у Білому домі президент Джо Байден. Він думав, що таке відчуття, ніби у нього діагностували рак четвертої стадії. Теплі рукостискання, чуйні усмішки мали стати останнім прощанням - для нього та для України.

У Вашингтоні та в більшості європейських столиць ніхто не очікував, що Україна виживе в кінці лютого 2022 року. Директор ЦРУ Вільям Бернс таємно прилетів в Київ на прохання Байдена, попередивши президента Володимира Зеленського, що Росія планує його вбити.

"Говорили про фізичну ліквідацію нашого керівництва, про створення фільтраційних та концтаборів. Але що ми могли зробити? Ми постійно просили - дайте зброю. Але зброї нам не давали", – сказав глава РНБО Олексій Данілов.

США закрили посольство в Києві напередодні вторгнення і відправили певну зброю з великою помпою. Наприклад, протитанкові ракети Javelin. Але їх кількість була мізерною - близько 90 Javelin, за словами Данілова. Тодішній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, який теж знав про безнадійність української ситуації дозволив передати 2000 ракет NLAW. Ця зброя найкраще підходила для партизанської, а не для звичайної війни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ізраїль може стати моделлю для України" - посол Михайло Бродський

У той час українське військове керівництво під керівництвом генерала Валерія Залужного успішно тримало в таємниці планування війни Україною. Й не лише від росіян. Ні Вашингтон, ні багато високопосадовців в адміністрації Зеленського не знали планів Залужного.

"Ми були песимістично налаштовані щодо того, що Україна витримає частково тому, що українці не ділилися жодними підготовками чи планами. А підготовка та плани, якими вони ділилися, були військовим обманом", - сказав пізніше високопоставлений чиновник Пентагону.

Західні уряди на початку вторгнення були приголомшені швидкістю російського просування та пам'ятали про застереження Володимира Путіна не втручатися. Джонсон телефонував Зеленському з пропозицією влаштувати втечу – це був один із кількох таких дзвінків, які отримав український президент. Однією з можливостей, пояснив Джонсон, було створення українського уряду у вигнанні в Лондоні, як польський уряд у вигнанні був там створений після нацистського та радянського вторгнення 1939 року. Натомість Зеленський попросив зброю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україні пропонують ізраїльський аналог гарантій безпеки"- Павло Клімкін

Польща, мабуть, через свою історію, була єдиною нацією, яка не впала у відчай у ці ранні години. Змінивши маршрут свого стикувального рейсу, Кулеба взяв участь у засіданні Ради національної безпеки Польщі 24 лютого - у день вторгнення. Польському уряду так само як іншим членам НАТО, розвідка Альянсу повідомила, що швидкий крах української держави майже неминучий. Проте Варшава відмовилася здаватися. Одразу поляки відправили кілька вантажівок боєприпасів і важкого озброєння.

"Поляки вірили в нас більш інтуїтивно, ніж фактично, бо всі факти тоді говорили проти нас", - згадував Кулеба.

Зовсім інші настрої були в інших європейських столицях.

"Ніхто не давав українцям шансів. Якщо це станеться, то найкраще, що, можливо, станеться швидко", - сказав Джонсону тоді старший помічник канцлера Німеччини Олафа Шольца.

У своїй промові в день вторгнення Путін пригрозив немислимими наслідками, якщо Захід спробує допомогти Києву. І з перших днів війни головним пріоритетом Білого дому було не переступити російські "червоні лінії" та не спровокувати пряму війну між Москвою та НАТО. Особливо ядерну.

Застереження Путіна значною мірою спрацювали. У наступні місяці США та їхні партнери утримувались від постачання Україні зброї західного виробництва в той час, коли вони мали б найбільший ефект, і забороняли Києву використовувати західну зброю для ударів по військових цілях на території РФ. До того часу, коли багато з цих західних систем прибули, на другому році війни, Росія розбудувала оборону, додатково мобілізувала сотні тисяч військ і перевела свою промисловість на воєнні рейки. Найкращий шанс для чіткої та швидкої української перемоги зник.

У липні 2022 року я відвідав Зеленського в його офісі, схожому на фортецю, у Києві. Україна вистояла, відбивши початкову російську атаку, але знекровлювалася, втрачаючи людей.

Підбадьорена військовими перемогами Києва, адміністрація Байдена та західні союзники щойно почали постачати українцям західну артилерію. Вона була конче необхідною - українські боєприпаси радянського зразка, які доти використовували майже закінчилися. Проте українські запити на західні танки, БМП, літаки чи системи ППО Patriot продовжували відхиляти - головним чином через побоювання щодо реакції Москви.

Зеленський був похмурим, хронічно втомленим і помітно постарів. Колишня швидка усмішка, блиск в очах і бажання догодити натовпу зникли. Зеленський знову і знову повертався до жахливої шкоди, яку завдає Росія українському народу. Він згадав про лише частину з багатьох тисяч смертей, про які повідомляють щодня.

"У нас вибух в центрі міста. 11 людей зникли безвісти. Знаєте, що це означає? Це означає, що від цих людей нічого не залишилося, взагалі нічого. - він замахав руками. - Діти без кінцівок, діти без голів...".

Зеленський показував своє роздратування щодо того, що Вашингтон зв'язує себе у вузли самовільних червоних ліній. Він відкинув побоювання російської ескалації як необґрунтовані. Адже, як постійно заявляли українські чиновники своїм американським співрозмовникам, Росія вже застосувала проти України всю зброю, крім ядерної.

Однак США продовжували сприймати ядерні попередження Росії серйозно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

"Українці борються за своє існування. Але США мають особливе зобов'язання уникнути ядерної війни, яка назавжди покінчить із життям на планеті Земля", - сказав мені високопоставлений чиновник Пентагону.

Коли я розмовляв із Зеленським, українські, американські та британські командири зустрічалися на американській базі у Вісбадені, Німеччина, щоб з'ясувати, де саме українцям слід розпочати свою спробу повернути окуповану Росією територію. На той момент майже чверть країни.

Зеленський і Залужний виступали за наступ до Азовського моря в Запорізькій області, який у разі успіху розірве "сухопутний міст" до Криму. Росія в цей момент була найбільш ослаблена. Кращого шансу завдати вирішального удару не могло бути. За підрахунками Залужного, тоді для успіху Україні потрібно було близько 90 додаткових гаубиць і відповідні боєприпаси.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б'є на сполох: як змінюється підтримка України

Це був невеликий запит, але союзників він не переконав. Українські війська ще не показали спроможності до наступальних операцій, особливо великих, що передбачають складну координацію між кількома бригадами, казали американські радники.

Але без запитуваного пакету американської зброї та боєприпасів наступ в Запорізькій області був неможливий. Українці переорієнтувалися на Херсон та Харків.

Наприкінці вересня 2022 року я зайшов слідом за українськими військами у щойно звільнений Куп'янськ. Російська оборона там розвалилася за ніч під час найуспішнішого наступу України за всю війну. Представники США були приголомшені й стурбовані.

Того тижня, коли російські війська втікали в безладді, Путін із суворим обличчям виступив із промовою перед нацією. Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області України, жодну РФ повністю не контролювала, відтепер мали стати невід'ємними частинами Росії. Він вкотре нагадав світові про ядерну зброю Москви.

"У разі загрози територіальній цілісності нашої нації, для захисту Росії і нашого народу ми, беззаперечно, будемо використовувати всі доступні нам засоби. Це не блеф", - попередив він.

Він додав, що війна триває не лише проти "режиму в Україні", а проти "всієї військової машини колективного Заходу". Для перемоги Росії потрібно було більше військ. Ще принаймні 300 тисяч.

За кілька годин російські воєнокми почали збирати чоловіків. Сотні тисяч росіян кинулися втікати з країни через доступні шляхи виїзду. Авіаквитки на кілька міжнародних напрямків, які все ще були з Росії, розкупили за лічені години. Того тижня найдешевший квиток економ-класу в одну сторону з Москви до Дубая коштував майже $8000.

Україна назвала ядерний шантаж Путіна блефом. У наступні тижні Київ перейшов у наступ на території, які Москва тепер вважала російською землею, звільнивши Харківську область, а потім Херсон - єдиний обласний центр, який Росія окупувала після повномасштабного вторгнення.

Але у Вашингтоні того тижня побоювання щодо російської ядерної ескалації досягли найвищої точки. За оцінками розвідки США, Путін, ймовірно, розглядав ядерний удар за трьома сценаріями. Перший - масштабний напад на власне Росію, особливо за участю НАТО. Другий – перспектива фізичної втрати контролю над Кримом. І третій - перемога України на полі бою, "яка повністю розгромила б російську армію, через що російська держава відчула б екзистенційну загрозу".

Розвалюючись у Харківській області та в Херсоні, російська армія восени 2022 року була на межі такого колапсу - міркування, яке в той критичний момент знову стримало допомогу США Києву. Адміністрація Байдена звернулася до Москви з проханням про деескалацію.

Радник з національної безпеки Джейк Салліван виступив на американському телебаченні.

"Ми прямо, приватно, повідомили росіянам на дуже високому рівні, що Росія матиме катастрофічні наслідки, якщо вони застосують ядерну зброю в Україні", - сказав він тоді.

До кінця листопада 2022 року український наступ вичерпався. Масового поповнення артилерійськими боєприпасами України не було, а прохання Києва про західні танки та БМП відхилили. Тим часом, новий військовий командувач Росії, генерал Сергій Суровікін, мав у розпорядженні сотні тисяч свіжих солдат. Перевага України в живій силі була вичерпана. Суровікін наказав цим людям провести зиму в ритті лінії окопів, створюючи майже неприступні укріплення по всій лінії фронту.

Всю техніку, яку Україна випрошувала у 2022 році, зрештою дали наступного року. Але на той час вже було запізно, це була інша війна. Український наступ 2023 року не мав успіху проти ворога, який закріпився, підготувався та став чисельнішим. Ядерна гра Путіна виграла йому дорогоцінний час.

Переклад Gazeta.ua

×