В ці дні в багатьох містах країни, тим або іншим чином пов"язаних із його ім"ям, пройдуть мітинги, виступи музичних колективів і бардів, семінари з вивчення його спадщини, спортивні турніри, фотовиставки. Одна з них складена з фотографій, зроблених ним самим у різні роки. Міждержавний південноамериканський телеканал Telesur в прямому ефірі веде репортажі з місця подій.
Старт ювілейним святкуванням був дан у місті Росаріо, в 300 кілометрах від аргентинської столиці, де 80 років тому народився Ернесто Гевара. В міському оперному театрі Circulo в п"ятницю ввечері відбулося офіційне відкриття триденного фестивалю на честь "полум"яного революціонера". На нім були присутні мер міста Мігель Ліфшиц, губернатор провінції Ермес Біннер, посол Куби в Аргентині Араміс Фуенте.
Серед гостей Росаріо - лауреат Нобелівської премії миру за 1980 рік Адольфо Перес Есківел, голова Союзу письменників Куби Мігель Барнет, генерал Рохеліо Асеведо Гонсалес, що бився разом з Геварою проти режиму Батісти, донька Гевари Алейда, близько 150 колишніх політв"язнів останньої військової диктатури в Аргентині.
У Росаріо вже прибули делегації з Гватемали, Венесуели, Колумбії, Бразилії, Чилі, Уругваю, Болівії, Парагвая та інших країн, а також практично з усіх провінцій Аргентини. В суботу автомобільним караваном з Буенос-Айреса в Росаріо приїдуть ще кілька тисяч його прихильників.
Одна з центральних площ міста буде названа його ім"ям. На ній встановлять бронзову статую Че Гевари заввишки чотири метри. Це перший подібний пам"ятник Че в Аргентині. Він був доставлений кілька днів тому на судні річкою Парана зі столиці країни.
Як заявив автор проекту скульптор з Буенос-Айреса Андрес Сернері, символічно, що пам"ятник доставлений водою. Адже саме "на судні в утробі матері майбутній революціонер прибув з провінції Місьонес в Росаріо, де в неї трапилися передчасні пологи".
Для виготовлення пам"ятника було потрібно три тонни бронзи. Більше 14 тисяч людей з усього світу надали особисті бронзові речі (ключі, дзвіночки, свічники - всього біля 75 тисяч одиниць), з яких було відлито монумент. Серед пожертв, за словами Сернері, були дивовижні експонати, наприклад, корпус саморобної бомби, виготовленої анархістами в 30-і роки минулого століття, або фрагмент першого мікроскопа, що з"явився в Аргентині.
Шанувальники Гевари самі й вирішували, де встановити пам"ятник. Пропонувалося районне містечко Альта-Грасіа в провінції Кордова, де він провів дитинство й отроцтво, а також його улюблена Травнева площа в центрі Буенос-Айреса. Але в своєрідному конкурсі переміг Росаріо.
Сьогодні це красиве і затишне місто, єдине в Аргентині, на чолі якого знаходиться соціаліст, є одним з центрів страйкового руху в країні. Саме тут два тижні тому відбувся найбільш багатотисячний за останні 25 років мітинг опозиції уряду.
Здається, що Че Гевара в бронзі ніби зійшов із всесвітньо відомої фотографії 1960 року Альберто Корди: у військовій формі, без зброї, в чорному береті з п"ятикутною зіркою, зі спрямованим за виднокрай поглядом. Пам"ятник буде орієнтований на північний захід, у бік острова Свободи, де останки героя кубинської революції покояться в мавзолеї міста Санта-Клари.
Скульптор монумента вважає, що Гевара, якщо би був живий, категорично не схвалив би проект подібного звеличення. Але, за словами Сернелі, це робиться "для себе і нащадків". "Для нас це єдиний спосіб увічнити пам"ять героя на його Батьківщині", - зазначив він.
Дивно, але згідно з останніми опитуваннями, тільки 44% аргентинців знають, що Че Гевара - їхній співвітчизник. Ще менше - 36% - обізнані про його революційну діяльність. В нинішньому світі він перетворився на символ, що втратив свій прямий зв"язок з історією.
Ернесто Че Гевара. Біографія
Тим часом, романтична легенда про Че, що народилася ще за його життя, продовжує жити і сьогодні. Зовсім недавно на 61-му фестивалі Канна актор Бенісіо дель Торо отримав "Золоту пальмову гілку" за образ Гевари у фільмі Стівена Содерберга "Че". Журнал "Тайм" включив його в списки "20 героїв і ікон" і "Ста найважливіших персон 20 століть".
Ернесто Гевара де ла Сарна народився в креольській сім"ї. Існує версія, що він народився 14 травня, а не 14 червня. Як стверджують деякі джерела, дата народження була змінена, щоб уникнути пересудів, адже його мати вийшла заміж вже вагітною. Його батько, архітектор, належав до старовинного аргентинського роду. За материнською лінією в жилах Ернесто текла кров ірландського революціонера Патріка Лінча, який емігрував до Латинської Америки, та останнього іспанського віце-короля Перу.
Закінчивши університет, Гевара стає лікарем зі шкірних захворювань. Але вже в 26 років б"ється в лавах гватемалських патріотів проти морської піхоти США.
Перебравшись до Мехіко, він знайомиться з Фіделем і Раулем Кастро і примикає до їхнього озброєного загону. Своє прізвисько Че, яким він пишався все подальше життя, Гевара отримав саме в цьому загоні за характерну для аргентинця манеру вживати даний вигук при дружній бесіді. Він був двічі поранений, за мужність і відвагу удостоївся звання "команданте".
Після перемоги кубинської революції Че став другою людиною в новому уряді після Фіделя, займав посаду міністра промисловості, був обраний президентом Національного банку Куби. В нього було четверо дітей.
Че Гевара відвідав Радянський Союз, брав участь у налагодженні двосторонніх зв"язків. Але з часом розчарувався в "радянському соціалізмі" і звинуватив СРСР у продажу "допомоги народним революціям". Він не вірив в успіх економічної політики Радянського Союзу, одним із перших передбачив і теоретично обґрунтував крах "реального соціалізму" і повернення нашої країни до капіталізму. До 1965 року про свої розбіжності з радянським керівництвом (особливо з його політикою щодо країн, що розвиваються) Че Гевара вже говорив публічно.
У 1965 році він відмовився від кубинського громадянства і зник з суспільного життя. Його бачили в кількох африканських країнах, де він готував ґрунт для революційних виступів.
У квітні 1967 року Че зі своїм загоном опинився в Болівії, де підтримав озброєний виступ шахтарів. Вогонь революційної боротьби він мав намір перекинути до Аргентини і Перу.
Проте 8 жовтня Гевара був поранений і захоплений в полон спецназом болівійської армії. Наступного дня після допиту його розстріляли в селі Хігуера. Багато хто визнає, що на фотографії, яка облетіла весь світ, де він лежить в школі на столі оточений болівійськими військовими, жоден мертвий не був такий схожий на Христа, як Че.
Лише у червні 1997 року вдалося знайти його могилу на злітно-посадочній смузі аеродрому. Рештки Че Гевари перезахоронювали в мавзолеї міста Санта-Клара на Кубі.
Секрет його посмертної слави криється в його невичерпаному ідеалізмі. Треба визнати, що і через чотири десятиліття після загибелі його не забули і пам"ятають не тільки в Латинській Америці, але й в усьому світі. Одні бачать в ньому революційного фанатика, що залучив в свою авантюру наївних або сліпо зраджених йому людей. Для інших Че є втіленням досконалості, нічим не заплямований святий, який намагався створити на Землі суспільство загального добробуту і соціальної рівності. На думку французького філософа Сартра, Че Гевара "був не тільки інтелектуалом, але і найдосконалішою людиною нашої епохи", повідомляє NEWSru.ua.
7 
35413
Коментарі