Уночі з середи на четвер міські рятувальники провели крупне навчання особового складу в підземеллі Київського метрополітену.
0.30 ночі. Біля входу до станції метро Золоті Ворота стоять начальник Київського метрополітену Петро Мірошников, 50 років, та Віктор Босак, 42 роки, керівник головного управління МНС Києва. У холі станції метрополітенівець пояснює Денису Бассу, 29 років, першому заступнику мера, як влаштована станція. У той час троє техніків під"єднують кабелі до двох ноутбуків. Комп"ютери ставлять на стіл за півметра до входу. На монітори мають транслювати відеосигнал навчань, які проходитимуть під землею. Петро Мірошников одягнений у чорне пальто, Віктор Босак - у камуфляжних штанях і куртці. Коли перемовляються, із ротів іде пар. На вулиці близько нуля, але морозу нема - калюжі біля пам"ятника Ярославу Мудрому не замерзлі.
1.13 ночі. На кольорових моніторах видно: перон і вагони на станції метро раптово заповнюються димом. Він іде з кількох спеціальних чорних "задимлювачів", встановлених пожежниками на платформі і у вагонах. 1.14. Чергова на станції Золоті ворота оголошує через гучномовці: "Вхід на станцію закрито, просимо пасажирів звільнити платформу". Вона ж, за "легендою", телефонує в чергову пожежну частину, повідомляє про пожежу. Десяток жінок-метрополітенівців одягають спершу протигази. А потім бігцем котять двоколісні тачки з вогнегасниками до відкритих дверей вагонів. Чую, як хтось із працівників станції каже Віктору Босаку: на Золотих воротах є 18 протигазів. Саме стільки метрополітенівців працюють на станції в години пік.- Це дуже мало. Їх потрібно - як мінімум сто. А якщо хтось із пасажирів опиниться в зоні задимлення? Йому ж обов"язково потрібен протигаз, - повчально каже Віктор Босак.
Старший інспектор центру пропаганди МНС Києва Олександр Хорунжий, 27 років, пояснює "ГПУ" тактичну задумку навчань:- Під час зупинки в третьому вагоні потягу на станції Золоті Ворота стався вибух. Постраждало вісім чоловік у вагоні і п"ятеро - на платформі.
1.18. Володимирською до станції прибуває перша пожежна машина. Вона їде без звукової сирени, аби не будити киян. Увімкнені лише сині "маячки". Їхній відблиск на вікнах і вітринах видно метрів за сто. Пожежники висипають із машини блискавично, як мурахи. Видно, що рятувальники вдягнені не для "показухи". Захисні костюми закіптюжені сажою, а каски - пошкрябані. Керівники спускаються углиб станції ескалатором. Віктор Босак пропонує спуститись на перон Денису Бассу. Він додає, що дим на платформі - безпечний. Рятувальники спускаються услід за ними. На площадці між двома ескалаторами бачу, що чергова сидить у кабінці в протигазі.
Захожу в задимлений вагон. Нічого не видно за метр. Бачу на сидіннях трьох молодих чоловіків. Двоє лежать, третій сидить. У всіх на грудях прикріплені бейджики. "Проникаюча травма черепа", "Перелом правої ноги", "Травма хребта", - написано на них.
- З такою травмою тобі не можна шевелитись, лежи, не рухайся, - авторитетно пояснює чорнявий чоловік із "травмою хребта", колезі, в якого "проникаюча травма черепа".
1.31. Рятувальники в масках виносять на носилках із вагона першого постраждалого. Це чоловік із "переламаною ногою". "Хребет" і "голова" лежать мовчки, не протестують.
1.37. Підхожу до чоловіка, який сидить на пероні, обпершись спиною до колони. У нього бейджик із написом "відірвана права рука". Це Володимир Харченко, 34 роки, начальник відділу МНС Оболонського району.
- За п"ятнадцять років роботи я вперше у ролі постраждалого. Це легше, аніж бути рятувальником. Пожежник носить на спині 15 кілограмів, а йому ще людину виносити. Без підготовки - дуже важко. Та й робота важка, а зарплата без стажу - 800 гривень. Але вже звик. Мені колись начальник говорив: стерпиш три роки, то ніколи цю роботу не кинеш. Так і є, - каже він "ГПУ".
За підрахунками ГПУ", останнього постраждалого виносять на поверхню ще за 17 хв, о 1.48.
- Двенадцать минут на эвакуацию - это норма. Первое и главное задание - не тушить пожар, а вывести людей из платформы, - пояснює Віктор Босак Денису Бассу і Петру Мірошникову.
О 1.49 рятувальники заливають піною те умовне місце, звідки виникла пожежа. Ще за кілька хвилин усі керівники виїжджають зі станції наверх.
2.00. Біля вагону помічаю чотирьох експертів із СБУ та вівчарку Рея, що спеціалізується на пошукові вибухівки. СБУ проводило в той час власне навчання - знаходили та знешкоджували у метро вибухівку. В середньому вагоні між поручнями сидіння - натягнута нитка. Сама вибухівка схована під сидінням. Експерти ходять у чорних кевларових костюмах і жилетках, з бейджиками "СБУ". Пакунок-"бомбу" із дешевим китайським годинником кладуть у три зв"язані між собою шини. Потім під"єднують її до детонатора, вибігають із вагона, ховаються за колоною.
- Закрой уши! - каже молодий експерт і показує пальцями на вуха. Очікуючи вибуху, всі затикають вуха і кривляться від напруження. Від вибуху закладає вуха. Залишки бомби експерти вивчали кілька хвилин.
Рятувальники кажуть, Золоті ворота - найважча для гасіння пожеж станція. Вона дуже глибока, із пересадкою, протягом доби нею проходить 300 тисяч пасажирів.
Фото Андрій Шматов
3 
79692
Коментарі