Активісти з числа внутрішньопереміщених осіб відіграють значну роль в розбудові України. Люди бачили, до чого привела пасивність, та намагаються не допустити російський вплив далі.
Громади мають співпрацювати з активістами-переселенцями, а ті, в свою чергу, мають поважати правила громад.
Про те, як уникнути конфліктних ситуацій під час участі в розбудові громад Gazeta.ua поговорила з головою кримськотатарського ресурсного центру, членом Меджлісу кримськотатарського народу Ескендером Барієвим.
Чому переселенці з Криму стали помітно впливати на громадське життя на новому місці?
Є кілька категорій активістів.
Перша - це люди, які й до окупації займалися активною громадською діяльністю. Розвитком півострова, брали участь в проєктах по демократизації та євроінтеграції України. Під час російської окупації ці люди не прийняли Росію, її ідеологію "русского мира" і були вимушені поїхати з Криму. На материковій частині України, вже в статусі внутрішньопереміщеної особи такі активісти продовжили свою діяльність у соціально-політичних проєктах.
Друга категорія людей - можна сказати, що дуже схожа на першу, бо теж займалася громадською діяльністю на території Криму. Вони теж не змирилися з окупацією півострова, тривалий час намагалася здійснювати опір злочинам, що коїть там Росія. Коли їх проживання стало неможливим через тиск окупантів, то вони приїхали на мирну частину України та зайнялися діяльністю напряму пов'язану вже не просто на демократизацію України, а націлена на деокупацію Криму та захистом прав людей. Вони наразі є правозахисниками та адвокатами, медіаекспертами. Ці активісти висвітлюють злочини, систематизують їх.
Ще є категорія людей, які стали активними вже після переселення, бо стикнулася із проблемами в місцях нового проживання. Почали гуртуватися задля розв'язання проблем, що пов'язані з оформленням документів. Стали інтегруватися в місцеве суспільство. Почали працювати зі своїми територіальними громадами.
Остання категорія активістів - це люди, що почали створювати робочі місця, аби прогодувати свої родини. Ці люди знаходять свою нішу в плані трудової діяльності в громадських організаціях.
Також активність кримчан може проявлятися в органах влади, але я б це не назвав громадською активністю.
Російська агресія змусила більш як мільйон людей переїхати на територію України. Чому активною громадською діяльністю почали займатися люди, що до війни цим не займалися?
Цю категорію людей, що почали займатися активною громадською діяльністю вже після окупації Криму чи Донбасу я б вніс до перелічених категорій.
Частина створює нові робочі місця у громадах, де оселилися. Таким чином самореалізовуються та інтегруються серед нової спільноти.
Активізм є процесом інтеграції переселенців у громаду. ВПО, які приїжджають в нові місця є людьми зі "свіжим поглядом", вони більш уважні до деяких деталей, звертають більше уваги на наявні проблеми та знаходять більш нестандартні шляхи їх вирішення.
В частини переселенців є розуміння того, що окупація Криму та війна на Донбасі закінчаться, якщо українське суспільство стане політично зрілим, більш єдним
Для кращого розуміння цього питання я приведу приклад кримських татар, що поверталися з місць депортації. У 90-ті роки в Криму жило вже інше населення. Воно дивилося на частину проблем півострова під одним кутом, а киримли - під іншим. Таким чином люди спілкувалися і відбувалася інтеграція.
Насправді це дуже добре, що ВПО проявляють громадську активність та привносять до суспільства щось своє, нове. Причин для цього багато, одна з них - це ностальгія за домом. У частини переселенців є розуміння того, що окупація Криму та війна на Донбасі закінчаться, якщо українське суспільство стане політично зрілим, більш єдним. Якщо українці з материкової частини нашої країни будуть слабкими, розрізненими, то ми не переможемо.
Від єдності материкових українців залежить деокупація Криму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Санкції проти РФ за окупацію українських територій залишаться в силі - Адміністрація США
Який позитив привносять активісти-переселенці і громадам, і українській державі в цілому?
Активісти-ВПО - це нові люди в громаді. Приїхавши на нову для них територію вони дивляться на проблеми населеного пункту і місцевої громади більш критично. Ці люди помічають те із чим місцеві жителі або змирилися, або і не бачать.
Громада, в якій оселилися ВПО має розуміти, що до них приїхали не просто нові люди, а соціальний капітал. Співпраця із ними є інвестицією фінансовою та інтелектуальною, бо приїхав новий, унікальний, досвід, нові цінності та тренди.
Насправді співпраця активних переселенців та місцевих активістів має сприяти кращому розвитку громади і єднанню розрізненого українського суспільства.
Багато хто з жителів материкової України жодного разу не були в Криму. Не бачили нашої культури, краси нашої природи. Вони не уявляють собі наш півострів і тому не розуміють нас. Активність кримських активістів дає змогу українцям краще розуміти ситуацію, в який опинилися кримчани, а це своєю чергою, сприяє більшому порозумінню, більшому зміцненню української нації як політичної нації.
Активізм є процесом інтеграції переселенців в громаду
Між переселенцями та жителями громад виникає співпраця попри їх відмінності - ментальні, релігійні тощо.
Навіть коли українці зі сходу приїжджають на захід починається знайомство з культурою та традиціями цих людей. Так зміцнюється Україна.
Я вважаю, що держава має приділяти цьому увагу, бо це важливий момент укріплення української політичної нації.
У чому криється негатив від активності переселенців в громаді, яка їх прийняла?
З подібними випадками ми стикалися ще в Криму. Так, іноді трапляється, що місцеві громади з підозрою та негативом сприймають активістів-переселенців. Це нормальн,о тому що активні, нові люди починають вносити зміни в норми, традиції, порядки що формувалися в громаді десятиліттями.
В таких ситуаціях дійсно треба спілкуватися з активістами-ВПО, проводити тренінги. Це необхідно, щоб переселенці розуміли та бачили червоні лінії, що не можна перетинати. Теж важливо, щоб активні переселенці усвідомлювали, де не можна перегинати палку, а де їх активність може скоріше зашкодити, ніж допомогти.
Тому коли говоримо про питання інтеграції, повинні враховувати цінності того суспільства, в які інтегруються активісти ВПО. Над цим треба працювати.
Чому між громадами та активістами переселенцями іноді виникають конфлікти і як їх вирішувати?
Інтеграція людини в нове для неї суспільство - це завжди складний процес. Різні громади мають різні ментальні особливості, звичаї та традиції. Багатьох жителів міст, куди приїхали ВПО, влаштовував той побут і те життя яким вони жили весь цей час, а багато ВПО - це активні люди. Починають змінювати звичний хід речей і спалахує конфлікт, бо змінити свої звички, свої цінності та традиції так просто не можливо. Маємо розв'язувати проблеми шляхом діалогу.
Щоб переселенці та громади, в які вони приїхали, навчилися жити в злагоді має пройти певний час. Щоб пришвидшити його активісти-переселенці мають показати позитивний результат. Коли громада побачить, що від діяльності активіста, що приїхав з окупованої території більше користі, то більшість проблем та конфліктних ситуацій зникне. Активісти будуть легше знаходити спільну комунікацію з органами влади, завоюють авторитет і будуть лідерами в своїй громаді.
Однак проявити себе з позитивної сторони за короткий час не так вже й просто.
Який відсоток переселенців повернеться до своїх міст і почне там займатися громадською діяльністю?
Для ефективної деокупації необхідно, аби в Крим повернулися всі переселенці. Кримчани мають досвід життя в Криму, знають специфіку регіону, в якому живуть. Вони знають, як ефективно вести на півострові підприємницьку та активну громадську діяльність, знають ментальність своїх земляків. Їм, скоріш за все, теж доведеться проходити процес реінтеграції в кримське суспільство, бо РФ 7 років тримає півострів під своїм військовим контролем. До того варто не забувати, що російський вплив розповсюджується і на психологію кримського суспільства. Однак, через вищесказані аспекти, це буде простіше. Вони все одно будуть своїми. Вони легко інтегруються в суспільство і принесуть на півострів, я б назвав це українськістю, проєвропейським мисленням. І це буде перший посил кримчанам, що зараз живуть на півострові, до реінтеграції.
Між переселенцями та жителями громад виникає співпраця попри їх відмінності ментальні, релігійні тощо.
Місія у ВПО дуже висока в процесі реінтеграції й держава в цьому напрямку не працює. На території тимчасово-окупованого Криму у багатьох ВПО там залишилися родичі. Це теж зіграє позитивну роль, оскільки родинні зв'язки - дуже потужний фактор.
Відносно ризиків - є велика ймовірність, що більша частина етнічних українців й проукраїнських етнічних росіян остаточно інтегруються в місцеві громади та залишаться. Вони придбають житло, розбудують кар'єру, створять нові соціальні зв'язки. Є ймовірність, що повертатися вони не захочуть.
Відносно кримських татар тут питання простіше, оскільки у них сильніше родинні зв'язки та прив'язанність до кримської землі, це в нас у крові. Найімовірніше, що більшість кримських татар повернеться та реінтегрується на півострів. Але все одно важливо, щоб і вони не асимілювалися, зберегли свою національну ідентичність і після деокупаціі повернулися на півострів.
Однак все залежить від того, скільки продовжиться російська окупація Криму.
Україна не зможе депортувати росіян-колоністів з Криму, якщо окупація продовжиться.
Держави Балтії, які перебували під окупацією Росії 50 років не змогли виселити колоністів, бо ці території для них стали батьківщиною, каже Gazeta.ua Олександр Павліченко директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
3 
11170
Коментарі