У вівторок увечері до адміністративної частини Житнього ринку, що в Києві на Подолі, зайшли бійці "Беркута", патрульні міліціонери та представники мерії.
Потім у супроводі заступника мера Володимира Головача з"явилася невисока рудувата жінка — Ірина Кравцова. Її призначено виконувачем обов"язків директора ринку. Кілька десятків торговців, які пробували не пропустити міліцію до службових коридорів, зустріли Ірину Кравцову свистом. Так мерія брала під свій контроль Житній ринок.
Міліція таки відкинула шеренгу торговців і зайшла до директорського кабінету, а потім його опечатала. Колишній директор ринку Віктор Москаленко, 52 роки, у цей час стояв осторонь і відкривав уже другу за день упаковку валідолу. Було помітно, що дуже нервує. За годину до міліцейського штурму Віктор Москаленко у власному кабінеті по телефону мав дуже емоційну розмову із заступником столичного мера Іреною Кільчицькою, 38 років.
— Знаєте, що Ірена Кільчицька мені сказала? Буквально таке: "Ты старый пидарас! Чтоб ты сдох!" — розповідає Москаленко, дістаючи із кишені пальто таблетку заспокійливого "Адаптолу". — Я не очікував таке почути від неї як від жінки, і тим більше — як від заступника мера.
Адвокат Житнього ринку Павло Гарницький каже, що також чув цю фразу пані Кільчицької. Розповідає "ГПУ", як саме відбувалася ця телефонна розмова. Гарницький запевняє, що стояв поблизу Москаленка у його кабінеті. Окрім них, там був і Володимир Головач. Той розмовляв по мобільному з Іреною Кільчицькою, а потім передав свій мобільник директорові ринку. Мовляв, Кільчицька хоче з ним переговорити.
— Віктор Москаленко сказав їй: "Ірено Реонольдівно, якщо ви так хочете, я піду, звільнюся. Лише дайте мені трохи часу. Зрозумійте: в моєму віці нелегко знайти нову роботу. Але як тільки буде куди йти, звільнюся", — каже Павло Гарницький.
Після цього, стверджує юрист, він чітко почув із телефонної слухавки нецензурщину, яку Кільчицька вигукнула Москаленкові.
Бачили все — економічну розруху, рекет
— Вибачте, але Кільчицькій — 38 років, а мені 7 січня буде 57. Так, я підпорядкований Ірені Реонольдівні, але я — не бидло, в мене 21 рік стажу роботи на ринках. Такого безпрєдєла ще ніколи не було, — обурюється директор.
За ним став горою увесь трудовий колектив Житнього ринку — 107 осіб, орендатори, яких понад 80, та торговці. На Житньому — більш як 800 торговельних місць.
— Разом із Віктором Москаленком ми пережили на цьому ринку найгірші часи, — каже 40-річна Наталя, яка торгує на ринку понад десять років. — Бачили все — економічну розруху, рекет. Потім самі вигнали рекет із ринку. У нас його, повірте, не було. Ми ніколи директору не носили в конвертах плати за оренду. Знаєте, чим спершу поцікавились представники мерії, зайшовши до Москаленка в кабінет? Чому тут нема євроремонту! Я шкодую про одне: коли була можливість, трудовий колектив мав акціонувати ринок і стати окремим підприємством. Тепер жили б спокійно.
Тієї ж думки Сайєд, 43 роки, орендатор магазину на Житньому:
— До директора ми ставились, як до рідної людини, як до брата. Він ніколи не зупинявся біля наших вітрин, не розглядав товару, не вимагав, аби ми щось йому подарували. (А це — звичне явище на деяких ринках Києва). Я торгую на Житньому люстрами, світильниками. Кабінет Віктора Москаленка — дуже старий, ще з радянськими меблями. Я, напевне, йому разів десять пропонував, що заміню стару радянську люстру в кабінеті. Так він і слухати про це не хотів.
Сайєд дивується, що міська влада у такий спосіб вирішила розпрощатись із, за його словами, дуже порядною й хорошою людиною:
Якщо хочуть з ним розстатися, треба зробити це благородно — віддячити, подякувати за хорошу роботу.
Віктор Москаленко припускає, що міське керівництво штучно зробить Житній ринок збитковим. А потім Київрада ухвалить рішення продати ринок. Зміниться власник. Будь-хто захоче отримати таким об"єкт. Житній — один із найсучасніших ринків Києва, зведений у 1980-х роках. Будівля разом із земельною ділянкою, напевне, коштує десятки мільйонів доларів.
— Я вважаю, що Леонід Черновецький та Ірена Кільчицька змінюють керівників комунальних підприємств, аби отримувати з них прибуток, — каже юрист Житнього Павло Гарницький. — Певну частину — офіційно, в міський бюджет. А решту — нефіксованими коштами. Щомісяця такі неофіційні гроші передають вищому керівництву КМДА. Як правило, вони становлять 50 відсотків від розміру офіційних платежів з ринку.
Травень–червень 2006-го. Житній перевіряли податкова та КРУ. Порушень не виявили, актів щодо порушень адміністрації ринку не надсилали.
23 червня мерія звернулася до Подільської райпрокуратури, аби та порушила кримінальну справу проти Віктора Москаленка. Той тричі ходив у прокуратуру на бесіди.
Прокуратура подає позов до Господарського суду з вимогою, аби ринок відшкодував місту 1 310 700 грн, отриманих від орендарів. Адміністрація ринку твердить, що сума обрахована неправильно. Ринок здає не цілісний майновий комплекс в оренду, а лише частини. Тому з міською казною мають розплачуватись орендарі, а не адміністрація.
3 
7644
Коментарі
1