"Так можна писати пензлем, а не голкою!" — вигукують кияни на виставці вишиваних картин 66-річної Лариси Ковальчук-Шустерман. Подивитися її роботи до Національного музею літератури щодня приходить понад сотня відвідувачів. Працівники закладу називають це "аншлагом".
— Ідеї для картин я бачу в найнесподіваніших місцях, — розповідає "ГПУ" Лариса Миколаївна. — Одного разу знайшла на смітнику старий календар. Весь у плямах від олії, зате з красивими конями. Сторінки склеїла, вишила картину за малюнком. Он вона! — показує невелику роботу з конем та жокеєм.
Киянка Лариса Ковальчук-Шустерман за освітою — інженер. Вишивати почала в 19 років. Спеціально ніде не вчилася. Каже, що намагалася голкою передати почуття до чоловіка. Тепер той, жаліючи її поколоті голкою пальці, сам робить усю хатню роботу. Навіть миє посуд.
— Після вишивки пальці заживають повільно, але відірватися не можу. Це як наркотик, — зізнається пані Лариса.
Кожна робота забирає в неї щонайменше три місяці часу. Загалом уже вишила 212 картин. Найдорожче її роботу оцінив якийсь професор Стенфордського університету — у $15 тис. Але найбільша сума, яку реально заплатили, скромніша. Два роки тому багата київська родина, не торгуючись, виклала $2,5 тис. за роботу.
Майстриня пригадує, як 1999 року вишила тодішнього президента України Леоніда Кучму. Портрет помістила в недорогу пластмасову рамку і занесла в приймальню до глави держави. Картину передали до його музею подарунків. Здається, Леонід Данилович так і не побачив себе на вишивці.
— А шкода, Кучма вийшов у мене таким красенем! Я йому вишила костюм "від Кардена", з гарнюсінькими ґудзиками, — каже пані Лариса.
Виставка працює до 14 травня (Б. Хмельницького, 11). Квиток — 2 грн.
Коментарі