Майже тиждень у реанімації дитячої лікарні N2 (вул. Алішера Навої, Лісовий масив) лежить Вікторія Друцька. Минулого вівторка на дівчинку напав пес. За день до трагедії сім"я відзначила другий день народження Вікторії.
Біда сталась у дворі приватного будинку на пр-ті Броварському, 20а (Биківня). Близько третьої дня бабуся дівчинки Наталя Іванівна, 66 років, вийшла з онукою надвір. Мати дівчинки, 26-річна Юлія, у цей час була в будинку.
— Вони прогулювались двором, — розповідає "ГПУ" Валерій Друцький, 33 роки, батько малої. — Віка весь час була біля бабусі. Раптом пес перестрибнув через сітку свого вольєра й накинувся на Віку. Наталя Іванівна не могла нічого зробити, собака ж — здоровенний.
Якраз у той час повз проїжджав 35-річний Сергій, син сусідів. Почувши крики, зупинив машину. Він бачив, як пес кусає дитину. Сергій побіг до батька-лісника, схопив його мисливську рушницю і з одного пострілу застрелив пса. Батько Сергія тим часом викликав "швидку". Ротвейлер сильно покусав дівчинці голову та обличчя. Віку госпіталізували.
Собаку за кличкою Бой подарували Друцьким сім років тому сусіди. У них була пара породистих ротвейлерів. Бой був першим цуценям з пари.
Міліція повідомила, що пес саме покусав дівчинку. Але 37-річна сусідка Друцьких Тетяна іншої думки.
— Так, обличчя у Віки спотворене, було багато крові. Я думаю, що Бой хотів погратись. Бо у дівчинки не було нічого прокушено, він просто роздер її кігтями, — каже вона. — Я потім розмовляла з лікарями, вони теж кажуть, що собака грався.
Тетяна однією з перших прибігла до сусідів, почувши крики. Побачила закривавлену Віку. Мати й бабуся дівчинки були в шоковому стані. Тому до лікарні з дитиною поїхала сусідка. Дівчинку відразу ж привезли в операційну, операцію робили кілька годин.
Головний лікар дитлікарні N2 Ольга Дзюба, 58 років, говорить, що Вікторія при свідомості. Біля неї постійно чергує медсестра. Стан дівчинки медики називають стабільно тяжким.
— Я особисто оглядаю її двічі на день. Батьки заборонили розповідати про травми дитини. Вікторія не розмовляє. Їй ще знадобляться операції, — каже лікарка.
Батьки Вікторії щодня їздять до лікарні, але до реанімації їх поки що не пускають. Валерій каже, що не розуміє, як таке могло статися. Дівчинка спокійна, ніколи не підходила близько до вольєра. Пес дитину бачив від самого її народження, ніколи навіть не гарчав на неї.
— Ми живемо біля лісу, тут без собак небезпечно, — зазначає Тетяна. — Бой був злий, але не агресивний. Гавкав на чужих. Завжди сидів у вольєрі, погуляти його випускали рідко, та й то тільки вночі. У Друцьких на ланцюгу ще один пес — кавказька вівчарка. По-моєму, той ще зліший.





















Коментарі