У день святого Валентина директор Центру кризової допомоги неповнолітнім на Депутатській, 32, Світлана Толстоног, як завжди, прийшла на роботу о 10.00. Відкрила двері в напівпідвальне приміщення, зайшла всередину — й заклякла. У притулку все було перевернуто догори ногами. Речі, що мали бодай найменшу цінність, пропали.
— Винесли телевізор, відеомагнітофон, музичний центр, пилосос, електрочайник. Забрали й дитячі рукавички та шапочки. Не погребували навіть зубними щітками, — розповідає Світлана Сергіївна, зустрівши нас біля притулку.
Важко було зрозуміти, як злодії потрапили у приміщення. На дверних замках не було жодної подряпини. Вікна — наглухо зачинені. Обійшовши всі чотири кімнати, Світлана Толстоног наостанок зазирнула в душ. У стіні, суміжній із підвалом житлового будинку, чорніла вибита діра. Хід вів у підвал житлового будинку. За 15 хвилин у притулку вже працювала слідчо-оперативна група.
Спершу опери підозрювали у злочині неповнолітніх — відвідувачів притулку. З деякими вдалося одразу побесідувати.
— Версія про підлітків відпала одразу, — каже Начальник 1-го Святошинського відділку міліції Микола Морозенко, 42 роки. — Діти, які приходили у центр, запевняли, що ні за що не обікрали б його. Притулок — це ж їхній дім. Вони там їдять, гріються.
Те, що трапилося далі, може ввійти в історію розшуку прикладом найшвидшого розкриття злочину. І водночас — недолугості злодіїв. За півгодини від початку слідства оперативники вже не сумнівалися, що притулок обчистили дорослі люди, можливо, досвідчені злодії.
Хотіли заробити грошей і добре посидіти у барі
Почали з обходу сусідніх під"їздів та квартир. Мешканці часто допомагають інформацією у справі: хтось щось бачив, чув... Коли оперативники піднялися на один із поверхів, зауважили застромлену в двері записку.
"Когда встретимся и поговорим про реализацию?" — трохи кострубатим почерком було написано в ній.
Перевірили дані на господаря квартири. У ній мешкав уже судимий 28-річний киянин. Недавно він саме повернувся з третьої "ходки". Бізнесу не мав, ніде не працював — яка ж тут може бути "реалізація"?
Господаря чекали всього півгодини. Чоловік неквапно піднімався сходами, побрязкуючи ключами від квартири. Коли побачив незнайомих людей біля своїх дверей, мабуть, тієї ж миті все зрозумів. Відпиратися не було сенсу. Майже одразу в усьому признався.
Дитячий притулок він обікрав уночі. З ним був 27-річний товариш, який живе в сусідньому будинку. Теж, до речі, судимий.
— Ми проламали стіну через підвал о третій ночі. Хотіли заробити грошей і добре посидіти у барі, — сказав затриманий.
Міліціонери оглянули квартиру. Вкрадені з притулку речі лежали акуратно запаковані в целофанові пакети.
Уже за півтори години від початку слідства правоохоронці повернули центру всю побутову техніку та дитячі речі.
— Я кардинально змінила своє ставлення до київської міліції!.. Може, нам небеса допомогли — святий Валентин, — радіє, аж підстрибує на стільчику, директорка притулку.
У всій цій історії найбільше дивує одне. Злодії о третій ночі щонайменше півгодини гупали ломами у стіну. Але сусіди твердять, що нічого не чули.
Притулок живе зі спонсорської допомоги
Центр кризової допомоги неповнолітнім заснували у 2003 році. Його відвідувачі — безпритульні діти та діти з неблагополучних київських сімей. Їжею чи одягом щодня тут допомагають 20 дітлахам. Існує Центр на пожертви спонсорів.
Затриманим крадіям "світить" ув"язнення від трьох до шести років. Днями міліція передала справу до суду.
1 
7644
Коментарі