Перші "хрущовки", житло на підпірках, півкілометрові будинки - п'ять цікавинок про столичні масиви

6

Столичні мікрорайони почали розбудовуватися в середині 1950-х, коли почалося післявоєнне відновлення міст і люди масово приїжджали із сіл.

Про оригінальні будинки Києва розповів дослідник київського модернізму, автор блогу Ukrainian modernism Лев Шевченко. Gazeta.ua відібрала найцікавіші житлові будівлі.

 

Цегляні п'ятиповерхові "сталінки" почали будувати в середині 1950-х на так званому Першотравневому масиві в районі нинішньої Чоколівки та Караваєвих дач. Вони мали високі стелі й мали ознаки непоганої архітектури – карнизи на фасадах будинків.

1958 року відбувся перехід від будівництва "сталінок" із високими стелями й великими окремими кімнатами до спорудження "хрущовок". Метраж цих квартир був менший (кухні – по 4-5 кв. м), з'явилося поняття "прохідна кімната".

 

Перша київська "хрущовка" побудована 1957 року в Коломийському провулку, що в Голосієво. Квартири там були крихітні – кухня близько 3 кв. м, кімнати – по 7-8 кв. м. При цьому стелі були вищі, ніж метраж стін. До Києва тоді приїжджав Хрущов, хвалив цей передовий будинок.

 

Першим київським масивом, де споруджували висотки, стала Русанівка. 1963 року "зверху" прийшла директива будувати 9- і 16-поверхові будівлі задля економії площі. переважно ці проекти були запозичені з Москви. Зокрема, звідти в Київ прийшли "будинки на ніжках". Їх піднімали на спеціальні опори для створення вільної пішохідної зони, згідно з принципами архітектора Ле Корбюзьє. "Ноги", по суті, є першим поверхом. На верхніх поверхах добудували бічні панелі, але вони не виконують опорної функції. Візуально вийшов "підвісний будинок".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятку архітектури в Києві виставили на продаж

Один із символів Комсомольського масиву біля метро Дарниця – напівкруглий будинок завдовжки півкілометра, що закриває цілий мікрорайон. Є кілька версій цієї споруди – кажуть, що його побудували заради експерименту або що це було зроблено для ізоляції сусідніх будинків від вітру. У будинку порушено планування квартир: усі кімнати в них мають тупі або гострі кути, є проблеми з освітленням.

 

Щоб якось розбавити сіру нудьгу масиву, на Троєщині вперше застосували експеримент з будинками з суперграфікою. Кожну панель будинку фарбували в певний колір, а здалеку вони формували цілісний візерунок. Цю ідею спробували реалізувати на комплексі будинків на вул. Закревського, де використовували темні тони – коричневий, червоний і помаранчевий, на будинках між вул. Каштановою та Маяковського (біло-блакитний ансамбль) і на житловому комплексі ближче до вул. Бальзака (в червоних кольорах). Але замість плитки 16-ти поверхові будинки пофарбували фарбою без водовідштовхувальних властивостей, і з часом вона просто розпливлася. На додачу до всього мешканці почали утеплювати фасади, склити балкони, встановлювати антени. На виході вийшли похмурі будівлі сіро-буро-малинового кольору.

 

Русанівка – перший в світі масив, побудований на намитому ґрунті. Його зводили в проймі Дніпра. Потрібно було вирішити проблему підтоплень будинків. Тоді з'явилися намивні ґрунти. Пісок брали з дна Дніпра, засипали ним певну місцевість, вирівнювали під позначку і забудовували будинками.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна очима іспанця: фотограф розповів, чому не збирається переїжджати з України

×