Зранку 8 квітня кияни продовжили нести великодні кошики на освячення в храми. Більше тисячі греко-католиків прийшли відсвяткувати Великдень у церкву Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі.
О 8-ій ранку навколо і всередині храму біля сотні людей. Надворі сонячно, але прохолодно, люди стараються зайти у церкву. Дехто гріється кавою, придбаною у кіоску біля храму.
Історик 68-річний Володимир Сергійчук прийшов сам. Під чорним пальто видніються китиці вишиванки. У кошику несе дві паски.
"Я хрещений у православній церкві, але поруч всі храми – московського патріархату, - каже. – Зрозуміло, я туди не піду. Тому вже років 20 ходжу на Аскольдову могилу. Тут зустрічаю українську еліту: Івана Дзюбу, Дмитра Павличка, Степана Хмару. Раніше я приходив з донькою. Сьогодні вона з маленьким сином жде мене дома. Відразу після служби понесу їм паску, ще одну – разом із 7-літнім внуком занесу двоюрідній сестрі".
19-літня Марія Кибальчинська поправляє на кошику серветку з ручною вишивкою білим по білому. Біля неї ще два менших кошики. Приготувала їх для молодших сестер.
"Бабуся працювала у музеї в Пирогові, - каже Марія. Губи нафарбовані червоною помадою, на голові – великий вінок зі штучних білих і фіолетових квітів. – Від неї маємо велику колекцію рушників. Щороку на Великдень обираємо за кольором і настроєм. Писанки в кошику від київської майстрині Оксани Білоус".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великдень в АТО: показали вражаючі фото з передової
Кошик 37-річної Катерини із Львівщини накритий рушником з бісеру. Вона прийшла з трьома дітьми і чоловіком. Усі – у вишиванках.
Рушничок свекруха вишила у подарунок два роки тому. Її вже з нами немає. Паску я цьогоріч купила, зате спекла пляцків. Вони в машині, їдуть вгості. Їх не святимо, як і алкоголь. Цього року кошик вийшов удвічі дорожчим за минулорічний. Ціна на ковбаски, шинку зросла
Після 09:00 навколо церкви вільного місця все менше. Більшає і кількість іномарок біля храму. Люди стають у ряди, перед собою ставлять кошики і чекають на освячення. Жінка у хустці і довгій спідниці ходить між рядів і продає свічки за 5 гривень.
"Напекла 13 пасок, - каже киянка Марія, 63 роки. Прийшла з великою родиною. – 8 великих і 4 менші, а одну зовсім малу – для внука. У чистий четвер простояла біля духовки цілий день – до першої ночі. Пекла з того, що було в холодильнику: мука, дріжджі, сіль, цукор, маргарин, масло, смалець і ваніль. Прикрасила цукатами. Ще поставили в кошик м'ясо, ковбаски, хрін, сирну паску і булочки з сиром і маком. Яйця пофарбували цибулиним лушпинням. Їх з'їмо найпершими, коли прийдем з церкви. Ріжу яйце начетверо, зверху тру хрін і додаю краплю оцту. Дуже смачно".
Подружжя телеведучих Юрій Горбунов і Катерина Осадча прийшли з 1-річним сином Іваном. На власні смартфони роблять сімейні фото. Осадча – у чорній сукні з вишивкою і білих кедах. Голову вкрила світлою хусткою.
"В минулому році пекли паски, а цьогоріч мали багато роботи, зате пофарбували яйця, - каже Горбунов. Він у сонцезахисних окулярах. На руках тримає 1-річного сина. – Ходимо завжди до церкви на Аскольдовій могилі. Син Іван тут хрещений".
Священик кропить кошики свяченою водою. Зупиняється біля постійних прихожан храму на кілька секунд.
"Бажаю здоров'я вам і щоб "брати" наші забралися вже собі на північ, - каже. – Най їм добре живеться, але щоб дали нам спокій".
За ним церковний старший брат несе великі кошики у двох руках. Люди кладуть у них щойно посвячені крашанки, палиці ковбаси і паски.
"Зібрані продукти роздамо дітям-сиротам, сім'ям військових і переселенцям, - пояснює пізніше старший брат Андрій. – Частина – поїде бійцям в зону АТО".
Жінка у білих кедах років 30-ти у поспіху відкорковує кагор і ставить у кошик на освячення. Прийшла з чоловіком і двома дітьми.
Засинаю, - жаліється згодом знайомій. – Цілу ніч працювала і прийшла на сьому ранку. Переплутала час. Крім мене, в церкві було лише троє людей. Літургія почалася за півгодини
Після завершення служби, деякі сім'ї розкладають вміст кошиків на столах у подвір'ї церкви. Частуються паскою і кавою. Діти і дорослі б'ються крашанками.
"Спекла шість пасок, - каже киянка 49-літня Ольга до співрозмовниці. – Одну дала сусідці старенькій, так собі поофірувала, як годиться. Другу – переселенцям з Донецька, що живуть у нашому будинку. Третю – племінниці, ще одну – до церкви. І мені дві залишиться. Зробила цього року просту: з ізюмом і цукатами. Не маю свята, як не печу вдома паску. Бачу, щорік більше людей приходить з купованими – італійськими. Нам якось передали родичі таку з Італії. Лежала в коробці тижні чотири. Витягаємо на майські празники – а вона така мягусенька, ніби нині спечена. Точно хімією напічкана".
У невизнаній ДНР люди не мають грошей, аби накрити великодній стіл. Крім того, святковий настрій зіпсували неприбрані вулиці та озброєні бойовики біля церков, де правили великодню службу.
2 
7644
Коментарі