— Ця конструкція ще нас із вами переживе, — каже "ГПУ" Сергій Чернишов, 50 років, головний інженер концерну Київпідземшляхбуд. Чоловік задоволено плескає по синій оббивці, якою покриті стіни та підлога великого підземного резервуара.
Ми стоїмо в підземеллі на вул. Лариси Руденко, що на Позняках. Воно завглибшки 6 м. У четвер Київпідземшляхбуд показав журналістам захищений поліетиленовим покриттям резервуар питної води. Нею новий комплекс має забезпечити масиви Осокорки й Харківський. Запрацює він 2009-го, поки що недобудований. За словами спеціалістів, вмістилище унікальне, зроблене за євростандартами. Плівка захистить воду від контакту із залізобетонними стінками резервуара. Покришений бетон у неї не потраплятиме. Поліетилен може зберігатися щонайменше 50 років.
Таке покриття на дотик ніби пластмаса. А коли крокуєш ним, здається, що це звичайний лінолеум. Усього під землею розташовані два резервуари. Другий плівкою поки ще не викладали. Кожен із них має площу 2,5 тис. кв. м і може вмістити 20 тис. кубів води.
Чернишов проводить до ще не оббитого поліетиленом підземелля. У ньому місцями бетон покришився й осипався.
— Через це бетонні резервуари протікають, — пояснює чоловік. — Це збитково для водоканалу. Вода ж іде в землю, підмочує ґрунти, вони осідають. Найстрашніше, що такі вмістилища з часом руйнуються і кришки потрапляють у наші крани. Уявляєте — й ми п"ємо таку воду!
Вода в питні резервуари потраплятиме з чотирьох артезіанських свердловин. Її змішуватимуть із тою, що отримана від Деснянської водозабірної станції. Кажуть, із наступного року вода на Осокорках буде найчистішою в місті.
Коментарі