Минулого вівторка в колонній залі мерії Леонід Черновецький вручив 45 ордерів на квартири в столиці. У рамках програми соціального забезпечення щасливцями стали сім"ї, частина з яких вже 20 років стоїть на квартобліку, і серед яких є інваліди, діти-сироти, хворі на туберкульоз та рак. Будинки, в яких люди отримали квартири, розташовані на Позняках, Дарниці, у Дніпровському та Деснянському районах.
— Тут усі присутні пільговики? — перепитав мер перед врученням.
Ордери на однокімнатні квартири вручили 16 дітям-сиротам. 18-річний Ігор Дембовський, юнак у строгому чорному костюмі та білій сорочці, підніс заступнику мера Ірені Кільчицькій букет білих троянд.
Двокімнатну квартиру отримала родина Зілінських. Голова сім"ї В"ячеслав уже 13 років хворіє на відкриту форму туберкульозу. Удома майже не живе, перебуває переважно в туберкульозному диспансері на вулиці Автозаводській, бо боїться заразити дружину Людмилу та двох малих дітей.
Зараз Зілінські живуть на другому поверсі Прирічної, 35, у квартирі тещі В"ячеслава, 71-річної Тетяни Кричевської. На 53 квадратних метрах мешкає 14 осіб.
Тетяна Кричевська 30 років пропрацювала оператором котельні. Чоловік її трагічно загинув — вдарило струмом, коли робив ремонт у сусідів. Осиротіли 11 дітей.
Три сини та донька Тетяни Степанівни із сім"ями зараз живуть із матір"ю. У кожній із трьох родин по двоє дітей, а найстарший Олександр — психічнохворий. У 7-му класі його вдарили каменем. Дізналися про проламаний череп лише коли йшов до армії. Зараз він потребує постійного догляду, дружини ніколи не мав.
— Із малими важко, щодня готуєш десятилітрову каструлю супу. Зараз я вже втомилася, хворію, — каже бабця. — Буває, коли болить голова, вік все-таки, а діти бігають, галасують, здається, що от-от розірветься навпіл. Ми стояли на льготній черзі з 1989 року.
Черновецький обіцяв, що 2007 року ордерів буде тисячі
У кожній 10-метровій кімнаті квартири на Прирічній — по родині.
— От Зілінські наші, — показує кімнату Тетяна Степанівна. Всередині два вузьких ліжка, стіл, за шторами — балкон. — Тут живуть донька Людмила, зять та два онука. По двоє сплять на ліжку, але хлопці вже великі, то один з онуків сповзає вночі спати на підлогу. На нього, бідолаху, там часто наступають.
В інших кімнатах так само. У прохідній кімнаті Тетяна Степанівна зробила хворому сину ширмочку, його ліжко по периметру огородили рожевими шторками.
Кухню ділять по черзі.
— Ми і не сваримося ніколи, там же чотири конфорки, всі встигають готувати. У мене дві невістки та донька, всі Люди. Звонять, просять Люду, зразу запитую, яку. Розбираємось по чоловіках: Володькина, Стьопкіна або Зілінська.
— Мої діти так радіють, що в них нарешті буде своя кімната, — каже 41-річна Людмила Зілінська. — Вони зараз вчаться в будівельному ліцеї. Старший вже має дівчину. Так що може скоро наша сім"я ще поповниться.
Але коли родина Зілінських може заселитися в нову квартиру, ще не відомо. Вони навіть не знають, на якій вулиці житимуть. Усі подробиці їм сказали уточнювати у відділенні квартобліку за місцем проживання.
— Ми так зраділи, що отримали ордер, — розповідає Тетяна Степанівна Кричевська. — А потім розірвали вручений конверт і побачили, що всередині тільки бумажка якась була.
Бабуся журиться, що чекала зустрічі з Черновецьким і мріяла, що він потисне їй руку.
— Він швидко кудись пішов у справах, — каже вона.
Київський міський голова обіцяв, що квартири цього року роздаватимуть вдвічі частіше.
— 2007-го ордерів буде тисячі, — говорив він на прийомі під стінами мерії.
Однак за три місяці, крім виданих зараз 45 ордерів, квартирне питання мер вирішував тільки раз, наприкінці березня. Тоді він до Дня театру роздав ордери трьом акторам: дві двокімнатні та однокімнатну квартири.
Загалом у Києві в черзі на квартири чекає близько 140 тис. осіб.
3 
7644
Коментарі