"Матрьошка — це японська лялька. Росіяни вкрали її" - з Андріївського узвозу виганяють торговців сувенірами

Стихійний ринок сувенірів та національної символіки на перетині Андріївського узвозу з вулицями Володимирською і Десятинною хочуть перенести. Столична влада вимагає від підприємців перебратися на Алею художників неподалік. Інакше погрожують демонтувати ятки.

"Кіоски псують вигляд міста. Відновимо тут сквер", - заявив голова Подільської райадміністрації Валентин Мондрієвський.

 

Сувенірами тут торгують із 2005-го. У народі це місце прозвали "п'ятачком".

"Скільки коштує такий підстаканник? Це радянський?" – блондинка роздивляється срібний предмет.

"У мене все радянське. Цей - "Супутник", 84 грами срібла. Коштує 350 гривень", - відповідає продавець.

На ринку працюють близько 200 торгових наметів. Продають вишиванки, іграшки, вироби з дерева. Біля Андріївської церкви кілька МАФів зачинені.

Олександр у чорній спортивній куртці продає дерев'яні матрьошки.

"Нас лякають переселенням другий місяць. Алея художників за 400 метрів від церкви, туди ніхто не ходить. Розрахована на 33 торгових місця, а нас тут більше 70. На реконструкцію Алеї місто витратило приблизно 30 мільйонів. Тепер усіх туди заганяють, щоб не пустувала, - розповідає Олександр. - Мене звинувачують, що продаю російську символіку. Але матрьошка — це японська лялька. Росіяни її вкрали".

Між рядами проходить Сніжана Петренко. Роздивляється сувеніри.

"Працюю на узвозі, тому проходжу повз ринок щодня. Подобаються сувеніри ручної роботи. Остання покупка - маленький дерев'яний будиночок. Коштує дорогувато, понад 200 гривень, - каже вона. - Не хочу, щоб торговців виганяли. Сувеніри на узвозі - це частина історії міста".

Жінка в кіоску з вишиванками п'є каву. Питаємо, чи згодна переїхати на Алею художників.

"Як виженуть, то переїдемо", - говорить. Закладає у вуха навушники і відвертається.

"Ми ходили на прийом до КМДА, але це не допомогло, - розповідає Олександр. Торгує футболками з національною символікою. - На Алеї художників люди вигулюють собак, тусуються бомжі. Що я там робитиму, в доміно гратиму й водку питиму? Я тут 20 років торгую. Зараз заробітки — такі собі. Основними покупцями завжди були туристи, які гуляли по Андріївському, працівники дипломатичних посольств. А зараз тільки турки ходять, яким не футболки мої треба, а українські дівчата".

"Купую тут для друзів-іноземців вишиванки чи магніти. Приходжу саме сюди. Бо й ціни помірні, і вибір є", - каже Валерія Абраменко.

Двоє чоловіків спускаються узвозом, проходячи повз ринок. Між собою про щось розмовляють, жестикулюють.

"Тут 95 відсотків перекупщиків. І на кожному етапі ціна піднімається. Тому їх можна й переселити", - вважає Максим Максим'юк.

"Кіоски спотворюють це місце, - додає Сергій Бойко. - Якщо збираються робити з цього місця Монмартр (одне з найулюбленіших туристичних місць Парижа. На Монмартрі працюють художники-портретисти, карикатуристи та графіки. Пропонують туристам за 15 хвилин намалювати портрет або карикатуру, а також виставляють свої роботи на продаж на площі Тертр. - Gazeta.ua), то треба облагороджувати. Не хочуть до художників, нехай перебираються на Пейзажну алею. Там і місця вистачає, і покупців".

Алея художників — це широкий провулок, розташований за 150 м від Андріївської церкви. Місцеві називають її "апендицитом", бо — непрохідна, розташована збоку. Митці переїхали сюди торік з Андріївського узвозу. Торгують своїми картинами. Місцева влада облаштувала виставкові стенди, накриття та освітлення.

 

Між рядами ходять троє людей. Нічого не купують. Продавці грають у шахи, розгадують кросворди.

"Ажіотажу серед покупців немає, та ми звикли. Так було і до переїзду", – каже продавщиця в сірому пальті.

У художній галереї "Фортуна" неподалік торгових рядів пахне олійними фарбами. Картини стоять на підлозі, на підвіконнях, висять на стінах. Продавці п'ють каву в підсобці.

"Картини – це предмети розкоші, їх купують, коли в домі все є, – каже працівник Анатолій Тарковський. - Люди спеціально заходять за ними на Алею художників. Як, наприклад, поціновувачі книжок - на ринок Петрівка. Тому митцям на Алеї — комфортно. Але переселити туди "матрьошечників" - ідея погана. Пам'ятаю їх на "п'ятачку" років 20, інколи щось купую. Вони торгують виробами з дерева, вишиванками. Так іноземці знайомляться з нашою культурою. У тому "апендициті" торгівля припиниться".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Він народжувався в муках": відкрили скандальний театр на Андріївському узвозі

Спускаюсь Андріївським узвозом. Здебільшого тут торгують антикваріатом. Це вже не Подільський, а Шевченківський район. Місцева райадміністрація претензій до торговців сувенірами не має.

 

"Скільки лєбєдь коштує?", – цікавиться чоловік у куртці з капюшоном.

"300 гривень. Він сілвер-плате, посріблений тобто", - відповідає Віра Григорівна. Продає посуд із бронзи та срібла протягом 11 років. Ціни на вироби від 300 до 5000 грн. Живе на узвозі.

"Про переселення колег на Алею художників чули. Але усім там не вистачить місця. Говорять, що жодного будівництва на тому місці поки не планують. Просто хочуть навести порядок. Інша річ, що переселення не на часі. Зараз українці переживають важкі часи, сутужно з роботою. От я пенсіонерка. Платять мізер, доводиться якось перебиватися. На товарах особливо не наварюю. В ціну до собівартості виробу додаю перевезення і 15 відсотків. З того сплачую податок на благоустрій. Хоча, який він тут, бачите самі — сніг і сміття не прибирають. Ми робимо це самі".

За кілька метрів чоловік торгує радянськими значками, медалями та плакатами.

"Районна влада вважає ті кіоски неестетичними. Напевне, естетикою вважають нові будівлі — Театр на Подолі, недобудований готель. Останній Міністерство культури хотіло заборонити, проте 16 березня таки дозволили. Єдиний від цього плюс - туристів побільшає", - говорить продавець радянської символіки Сергій.

"Останнім часом на Андріївському туристів поменшало, - додає його колега Олена. Продає радянський посуд та українську вишивку на Андріївському протягом 12 років. - Натомість з'явилось багато ромів. Ходять таборами".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Музей Булгакова на Андріївському узвозі вкрився тріщинами

Думка експерта:

 

"Торговці національною символікою за понад 20 років стали частиною Андріївського узвозу. Без продавців сувенірів вулиця втратить свою ауру, - вважає Марина Соловйова, голова громадської організації "Андріївсько-пейзажна ініціатива". - Міська влада ніби навмисне руйнує обличчя узвозу, перетворюючи його на суцільний готельно-офісний комплекс. Тут компанія "Маркон" споруджує готель, який не відповідає будівельним стандартам і не вписується в архітектурний ансамбль історичної вулиці (за адресою вул. Андріївський узвіз, 14-16 приватне підприємство "Маркон" планує звести восьмиповерховий готель. Хоч на вулиці, яка є зоною охорони ЮНЕСКО, дозволено лише триповерхові будинки. У вересні 2017 року зареєстрували петицію про припинення забудови, проте вона не набрала потрібної кількості голосів. А 16 березня 2018 року Міністерство культури дало дозвіл на проведення будівництва. - Gazeta.ua). Від того тріскається будівля музею Булгакова. Міська громада судиться із забудовником".

×