У київській школі N175 (Нивки) за парти сіли діти-сироти з сусіднього інтернату N3. Першокласників у сиротинці всього троє, і вчителів для них не знайшли.
— Ми їх у перший "А" зарахували. Вчителька там дуже хороша. Увесь серпень провідувала дітей в інтернаті, — каже директор школи Віра Борик. — А мені поки що страшно уявити, як воно буде.
У класі серед двадцяти учнів упізнаю трьох інтернатівців. Усі діти крутяться, теревенять, а ці сидять смирно. У середньому ряду за другою партою 6-річний Костя Долінін. За ним Катя Шишко, русява, з короткою хлоп"ячою стрижкою і білим бантиком. На гальорці, поклавши голову на парту, схлипуючи плаче Максим Лапочкін.
— Максимка, тобі буде добре тут, обіцяю, — обійнявши хлопчика, каже перша вчителька Тетяна Грищенко. — Подивись, який в тебе букварик, — і промовляє до мене: — Мерія видала всім першокласникам пенали, щоденники, ручки.
Усі бички на вулиці підбирає
Інтернатівці вперше пішли до звичайної школи. Сподіваються, що діти без батьків тут не відчуватимуть себе покинутими. Зранку їх приводитиме вихователька з інтернату Валентина Вікторівна. Вона ж забиратиме після уроків. Удень малі вертатимуться в інтернат на обід.
Валентина Вікторівна перший урок простояла під дверима класу, в коридорі.
— Не переживайте, я з ними знайду спільну мову, — заспокоювала її Тетяна Грищенко.
У цей день було три уроки: "Моя країна — Україна", "Ознайомлення зі школою", "Шкільне приладдя". Кожен тривав 35 хвилин. Об одинадцятій всі без винятку першокласники йдуть у шкільну їдальню на безплатний другий сніданок.
— Вони першого вересня повскакували о шостій ранку. Ввечері їм принесли форму та взуття. Уже нарядні, з квітами пішли в їдальню, — каже вихователька. — Це щоб усі бачили, що вони— школярі.
У четвер діти разом із Валентиною Вікторівною ходили на базар до метро Нивки купувати квіти для вчительки.
— Вибирали самі. Жоржини, гербери, айстри,— каже вихователька.
Перша вчителька теж готувалася. Вивчила їхні справи, рішення судів щодо батьків.
Іноді вночі він прибігає до виховательок
— Новонародженого Костю знайшли в під"їзді на Мілютенка (Лісовий). Батьки невідомі, — показує мені особові справи Тетяна Грищенко. — У родині Каті троє дітей, всі на державному утриманні. У Максима є мама, але позбавлена батьківських прав. До сиротинця потрапив два місяці тому. Йому найважче.
Максим складний — усе має бути так, як він скаже. Перед тим як його забрали до інтернату, жив на вулиці. Іноді вночі прибігає спати до виховательок.
— І всі бички на вулиці підбирає, розуміємо, що курив, — розповідає Валентина Вікторівна. — Раніше тікав із дитсадка.
В інтернаті дуже переживали, як їхні діти знайдуть спільну мову з учнями, які виховуються в сім"ях. А директор Людмила Баглій через хвилювання минулої середи потрапила до лікарні з інсультом.





















Коментарі