Між жителями двору біля станції метро Сирець точиться спір — як далі жити поряд з виводком, який оселився в закинутих бетонних конструкціях біля сусідніх гаражів. Одні підгодовують "бідолах" залишками з власного столу, інші ж вимагають рушницю, щоб "повбивати гадів".
Щоранку зі сходом сонця прокидаються і вилазять зі свого бетонного лігва волохаті чорні, чорно-білі, руді пси й цуценята. Вони переходять дорогу, вмощуються на траві під непрацюючим високовольтним стовпом і гріються на сонці. Дорослі собаки чухаються, а маленькі — кусають одне одного, граються на траві.
Хтось із мешканців двору вигулює своїх домашніх улюбленців, хтось — поспішає на роботу, молоді матусі ведуть своїх чад у дитячі садки.
— Треба вже давно їх звідси вивезти. Доки маленькі, вони гарненькі, а як повиростають — кидаються на людей, — каже Алла Номерівська, 28 років, яка проводить свого дворічного сина Гліба в дитсадок. — Того літа вони мого чоловіка покусали, а на днях у мене на очах чорно-білий собака покусав хлопця. Той проходив неподалік, коли тварина підбігла і вкусила його ззаду під коліно.
Але найбільше молодих мам непокоїть те, що тепер їхнім дітям ніде гратися: майданчика поряд немає, а галявину окупували пси.
— Убивати їх не треба, — відповіла медсестра Лідія Соколова, 68 років, на моє запитання "що ви пропонуєте зробити з тими собаками?". — Вони такими розумними очима дивляться на тебе, ніби промовляють "ну, дай мені щось попоїсти". Як не дати?
Однак Лідія Григорівна теж бачила, як на пішохідному переході собака вкусив за ногу маленького хлопчика:
Коли ці тварюки голодні, полюють у дворах на котів
— Проходили дорослі, псина пропустила, а хлопчика восьми-дев"яти років вкусила і втекла.
За словами мешканців сусідніх будинків, інша зграя приблудних собак живе в гаражах, ще одна — у насадженнях біля входу в метро. Майже щоночі ворожі "банди" починають з"ясовувати свої стосунки й ділити територію, а люди не можуть заснути через гучний багатоголосий гавкіт.
— Дайте мені рушницю, я їх усіх повбиваю, — каже 20-річний Андрій Йорш, проходячи повз сірого пса, що розлігся біля гаражної стіни. — Вони ввечері мою маму покусали. На мило їх!
Охоронці Андрій і Богдан із гаражного кооперативу на вул. Котовського пригадують, що минулого року покійний дядько Євген ловив цуценят і кидав їх у каналізаційний люк.
— Коли ці тварюки голодні, полюють у дворах на котів, волочать їх до гаражів і роздирають. Я це все бачив на власні очі, — каже Богдан, імітуючи руками розрив. — Не гидують собачки і їжаками, псами-чужинцями.
Олександр Іванович, 39 років, який живе в цьому ж дворі, зовсім іншої думки:
— Кому вони заважають? Лежать собі на травичці, гріються. Це вже третє покоління собак, які живуть в отих плитах. Вони своїх усіх знають і не чіпають. Моя дружина щовечора їх підгодовує.
Перехожі розповіли, що до лігва бродяжок частенько приїздить ГАЗель із написом "Гаврилівські курчата". Хлопець і дівчина викидають щось собакам, яких збирається на сніданок щонайменше з п"ятнадцять. Кажуть, пара годує собак зіпсованим м"ясом, яке вже не підлягає реалізації.
За двогодинне спостереження за зграєю собак до їхньої домівки підходило четверо людей: одна жіночка принесла їм картоплі в "мундирах", а двоє чоловіків та жінка — сходили до вітру.
У Києві понад 30 тисяч бездомних собак
Таку цифру оголосили днями київські кінологи. Задля зменшення кількості собак міські служби відловлюють тварин, стерилізують їх і віддають новим господарям, якщо такі знаходяться. Якщо песика ніхто не хоче — його присипляють.
Багатьох киян такий вихід із ситуації не влаштовує. Представники Ліги захисту тварин запропонували власний проект розв"язання проблеми — стерилізувати тварин, щоб контролювати їхню чисельність. Для цього лізі потрібно $100 тис., за які вони створять у Києві стерилізаційний центр з філіалами у всіх районах міста. Для звичайного киянина стерилізація собаки в міській ветлікарні коштує до 80 грн, у приватній — від 150 до 200 грн.
9 
7644
Коментарі