На минулому тижні я дізналася, що єдиний на декілька навколишніх житлових будинків сміттєвий бак "приватизований". Я живу на Печерську, на вул. Немировича-Данченка, 16а. Смітника в нашому дворі нема. Зате бак є біля сусіднього дому, на бульварі Л. Українки, 15а. Туди й виносили жителі сусідніх будинків увесь непотріб.
У четвер виносила кульок з овочевими обрізками. Тільки підійшла до зеленого контейнера, як звідкись з"явився низенький і худий двірник з мітлою. Почав репетувати. Якщо пропустити всю нецензурщину, суть послання двірника Михайла Вовка така: бак уже приватний, і викидати в нього сміття можуть лише жителі дому N15а. А куди тепер виносити сміття мені, питаю.
— А куди хочете, — гиркнув двірник. — Он є вулиця Арсенальна, є ще сусідні двори, туди й неси. Імєл я такіх, как ви, ввіду! — крикнув наостанок і загородив собою хвіртку в металевому паркані.
Дім N15а — кооперативний. Його жителі викупили сміттєвий бак. Самі наймають двірників, прибиральниць, платять щомісяця по 20 грн на обслуговування цього смітника.
Мої батьки все життя прожили на Немировича-Данченка. Я пам"ятаю цей великий зелений сміттєвий бак з дитинства. Кілька років тому навколо нього поставили високу сіру огорожу й написали на ній: "Штраф 100 грн". Ми спершу думали, що напис забороняє залишати пакети біля огорожі, чи смітити навколо. Але й далі продовжували скидати сюди мішки. Тепер, виявляється, халява зі сміттям закінчилася...
А щодо невихованості двірника, то місцевий "управдом" лише зітхає. Каже, що за такі гроші саме таких Вовків і можна знайти на роботу.
2 
7644
Коментарі