Київський зоопарк запровадив послугу "VIP-зоостажування". Будь-хто може від години до кількох днів попрацювати доглядачем. Годувати і прибирати не дозволяють лише за левами, тиграми, ведмедями і вовками. Стажування коштує 500–2000 грн. На ці гроші обіцяють купити харчі для тварин.
Запровадити послугу допомагали працівники Колчестерського зоопарку з Великої Британії. Торік вони приїздили до Києва.
У понеділок вирушаю на стажування. Цього дня заклад не працює.
— У європейських зоопарках відвідувачі доглядають за тваринами, — розповідає завідувач науково-просвітницького відділу Кирило Трантін, 36 років. Він зустрічає біля воріт. — Людина стає ближчою до природи. Коли звірі за ґратами, цього не відчуєш.
Там Кирило передає мене завідувачу відділу хижих тварин 31-річному Костянтину Орлову. Той попереджає: тварин не можна дратувати, гладити.
— Наші нові співробітники навчаються близько місяця, — каже Орлов. — Якщо людина здібна, пізніше переводимо до небезпечних хижаків. Тиграм м"ясо до годівниці кладуть вилами. На час прибирання тварину зачиняють в іншій клітці.
Якщо ступити на ґрати, можуть хапнути за ногу
Із 38-річним Ігорем Довгим заходимо до зимових вольєрів. Вирішено, що доглядатиму за індійськими дикобразами. На все маю годину.
Ідемо вузьким, тьмяно освітленим коридором. На заґратованій долівці покладено дошки. Ігор попереджає, щоб ступав слід у слід. Внизу розташовані вольєри з хижаками. Якщо ступити на ґрати, можуть хапнути за ногу. В боковій клітці левиця їсть шматок м"яса. На нас уваги не звертає. Чоловік інструктує щодо поведінки дикобразів.
— Вони боязкі, першими не нападатимуть. Якщо настовбурчує голки і повертається спиною, отже готується оборонятися. Коли дикобрази відчувають загрозу, постукують хвостом і хрюкають.
У вольєрі п"ятеро тварин: дорослі Дар і Діка та діти. Діці 6 років, її подарував київський цирк. Півтора року тому з Харкова привезли Дара, він на 2 роки молодший. Малим дикобразам 2,5 місяця. Діка вже тричі приводила потомство.
Довгий пересвідчується, що тварини в доброму гуморі. За хвилину запрошує зайти.
Діка та діти забилися в куток, настовбурчили голки. Дар ходить посеред вольєра. Ігор спускається сходами, ставить на долівку металеве деко з морквою, горіхами, сухарями білого хліба, соняшниковим насінням і шматками крейди. Підкликає Дара. Каже, він вожак, тому першим підходить до годівниці.
Дикобраз нас обнюхує. Бере з Ігоревих рук морквину й прямує у куток. Повернувшись до всіх спиною, хрумтить, притримуючи харч передніми лапами.
Запитую в Ігоря, чи можна й мені погодувати з рук. Давати моркву чоловік не радить. Каже, може прихопити пальці. Простягаю довгий шматок крейди. Дар обнюхує його, але не бере. Дістає сухарика — і знову в куток. Решта підходити не наважуються.
Відвідувачам зоопарку родину дикобразів поки не показують. Літній вольєр із кам"яною долівкою ще не зробили. У звичайний із піском або деревиною їх поміщати не можна, бо дикобрази риють нори.
Голодні звірі бувають агресивними
Гірське поселення Теллурайд у штаті Колорадо в США цьогоріч зазнало нападу дикобразів.
Тварини, які шукали поблизу людських домівок харч, обгризли кору плодових дерев і декоративних рослин. У погребах знищили заготовлені на зиму овочі й варення. Попсували фанеру, автомобільні шини та взуття.
За попередніми підрахунками, нашестя дикобразів завдало жителям Теллурайда збитків на $100 тис.
3 
7644
Коментарі