Київ — місто приголомшливої культури і неймовірних можливостей. Кожному треба навчитись любити його, навчитись відкривати таємниці міста. Тоді, завдяки жителям, столиця України розвиватиметься швидше і ефективніше, впевнена Наталія Горбачова, член Ліги екскурсоводів Києва і автор проекту "Життя — в подорожах". Про цікаві й маловідомі місця Києва та про те, де найбільше люблять гуляти туристи, фахівець розповіла у інтерв'ю кореспондентові Gazeta.ua.
Пані Наталія, як часто у Києві з'являються постійно діючі туристичні і культурні осередки? Скажімо, музеї?
Сьогодні музеї - вже не лише місця зберігання артефактів. Вони також стали простором глобальної культурної комунікації. І те, наскільки ця комунікація буде ефективною, залежить від тематики музею, рівня експозиції, її подачі. За останній рік в Києві з'явилося декілька нових музеїв: Музей цегли, Музей шістдесятництва, Музей сновидінь, Експериментаніум, Музей тролейбусного талончика. Деякі з "новачків" вже встигли сподобатися як туристам, так і городянам. Про необхідність інших сперечатися не буду. Музей має викликати захват, зацікавлювати. У хороший музей хочеться повертатися.
А як щодо пам'ятників?
У Маріїнському парку Києва відкрили пам'ятник "Вічної любові" Не забули увіковічнити і шведських фанатів на Трухановом острові. Згадали добром Захисників кордонів Вітчизни і військових льотчиків. Радує городян проект Kiev Fashion Park - автори багатьох об'єктів на Пейзажній алеї. Навесні завдяки їх старанням з'явилася скульптура "У вас буде дитя". А восени місто увіковічнило пам'ять польського поета епохи романтизму Юліуша Словацького, який родом з Волині. Буквально днями на території Київського політехнічного інституту з'явився пам'ятник чорногорському поетові Петару Негошу. Це була відповідь Києва на споруду в Чорногорії пам'ятника Тарасу Шевченку.
Де саме в Києві люблять гуляти туристи, за винятком стандартного маршруту "Хрещатик-Лавра-Андріївський Узвіз"?
Безумовно, в цей ряд варто додати Софійський і Володимирський собори. Я помітила, що з деяких пір частіше стали замовляти екскурсію "Древній Київ", яка охоплює період історії від Аскольда і Діра до правління Ярослава Мудрого. Незмінний захват викликає у туристів прогулянка вулицею Ярославів Вал, коли бачать дивну архітектуру Будинку Лицаря, Будинку зі Шпилем, Караїмську кенасу, будинок Родзянко. Історії цих будинків унікальні і гідні уваги досвідчених туристів. Полюбляють і "Печерські прогулянки", під час яких знайомлять з історією і архітектурою найбільш аристократичного району Києва. І звісно, те, без чого "...Київ неможливий, як Святий Володимир – без хреста" – Поділ. Сьогодні на нього просто-таки не можна дивитися. А все це - через будівництво і ремонти. Але сподіваюся, до наступного літа стан Подолу гостей радуватиме, а не жахатиме. Ну а прогулянка по Дніпру частенько стає для туристів приємним відкриттям – настільки їх приголомшує потужність Дніпра, краса островів і прекрасні панорами.
Останнім часом в Києві стають популярнішими тематичні екскурсії - містичні, Булгаківські, гастрономічні. Які з них справді варті уваги?
Тематичні екскурсії – завжди додаткова відповідальність, бо на відміну від оглядових, тут йдеться про глибокоі знання конкретної, а часто й дуже вузької, теми: життя і творчість Булгакова чи Ахматової, язичницькі обряди наших предків або особливості архітектури кінця 19 – почала 20 століть. На жаль, популярні сьогодні містичні теми не завжди підкріплюються достатнім фактажем і цікавим маршрутом, часто перетворюються просто на лекцію просто неба. Я раджу своїм туристам кілька тематичних екскурсій. Серед них – гастрономічні, в ході яких гості знайомляться не лише з Києвом, але і з традиціями української кухні, її особливостями, з українським застільним фольклором. Завершуючим акордом таких турів стає покупка українських делікатесів — копченостей, сала, тощо. Без яких із Києва не виїжджав ще жоден турист.
З чого починати аматорам-новачкам, які хочуть дізнатися щось з історії Києва? Які місця відвідувати, звідки брати інформацію?
Звичайно ж – читати. Читати багато, захоплено і правильно. І не лише книги з історії, а й з археології, архітектурі, етнографії, краєзнавству. Привчіть себе відвідувати музеї, спілкуватися, ставити питання науковим співробітникам, пригадаєте, що таке бібліотека. Корисними будуть інтернет-співтовариства, історичні групи в соціальних мережах. Єдине — треба дуже обережно ставитись до "фактажу" такого матеріалу, бо інтернет часто тиражує далеку від істини інформацію. Корисними будуть екскурсії і лекції, які ведуть професіонали. Для тих, хто хоче зробити свій інтерес до Міста професією, є курси при інститутах туризму. Професійні організації і об'єднання також можуть надати істотну допомогу – наприклад Ліга екскурсоводів м. Києва, краєзнавче товариство. Всього цього досить, щоб створити основу екскурсії, її кістяк. Але щоб зробити екскурсію унікальною – потрібно більше. Потрібні ті самі "родзинки", які, зрештою, і запам'ятаються туристам. А ось тут вже на допомогу прийдуть читання мемуарів, поезії, літератури. Саме це робить екскурсовода цікавим, а не знання дат, хронології та прізвищ.
Які маловідомі, але цікаві місця Києва радите відвідати?
Маловідомі місця - маловідомі. Хотілося б порадити місця відомі, але маловідвідувані. Наприклад, Кирілловськая церква з її унікальними фресками 12 століть, Китаєво – наш Київський Афон, Церковщина з її Гнилецькими печерами, панорамний майданчик на вершині Щекавиці – літописної гори. Там, за легендою, прийняв смерть від коня свого князь Олег. Звідти відкривається абсолютно неповторний вигляд: наліво видно все до Вітряних гір і урочища Кинь-Ґрусть, а направо – все місто, як на долоні, аж до мосту Метро. В кожного з нас – свої улюблені місця в Києві, тому порада може бути лише одна: читайте, гуляйте, вивчайте Місто і робіть свої власні відкриття.
Коментарі
4