У понеділок на Берковцях ховали Євдокію Бережну, 79 років. У серпні їй мало виповнитися 80 років. Жінка чекала цієї дати, готувалася пишно відсвяткувати ювілей. З найближчих родичів у неї залишилися племінниця Валентина, 56 років та її син Владик, 11 років. Їх Євдокія Данилівна запросила на свій день народження ще на Новий рік.
Останні десять років жінка працювала контролером у зоопарку. Три роки тому в неї почалися проблеми з тиском, тому роботу залишила. У суботу о 4-й ранку Євдокії Данилівні стало зле. Вона перевдяглася, нафарбувалася, і тільки після цього викликала "швидку". Лікарі заміряли тиск. Як тільки зняли нарукавник, жінка впала з табурета і померла.
— Тітка була оптимісткою, хоча життя її не балувало, — каже Валентина. — У домі завжди було багато народу. Євдокія Данилівна готувала страви для бездомних стариків, годувала котів у дворі. Мене це дивувало. А вона казала: "доки є гроші, допомагатиму тим, у кого їх нема".
Євдокія Бережна пережила голодомор і війну. Гітлерівці забрали її 16-річною дівчиною на примусові роботи до Німеччини. Посадили в березні 1943 року разом з іншими дівчатами на поїзд до Берліна. Але Євдокія з вагону втекла, а потім поверталася пішки з Західної України аж до Полтави. Після війни вийшла заміж, народила сина, влаштувалася прасувальницею. 1986 року Євдокія Данилівна овдовіла. Ще через десять років помер її єдиний син — відмовило серце.
Коментарі