На вихідних у Подільському депо на Куренівці збираються активісти громадської організації "Кияни — за громадський транспорт" і до пізньої ночі драять обшарпаний вагон — найстаріший київський трамвайчик.
Нині чекають, коли з відпустки повернеться столяр. Він оцінить, які дошки треба замінити в салоні і як це зробити найкраще.
Активісти громадської організації "Кияни — за громадський транспорт" звернули увагу на цей трамвай рік тому. Тоді міське трамвайне господарство реформували — Лук"янівське депо об"єднали з Подільським. Старенький трамвай більше року сиротливо стояв під відкритим небом. Вода попсувала його оригінальний дерев"яний салон, невідомі повідкручували поручні та металеві ручки з сидінь.
— От тоді нам стало його дуже шкода, — пояснює активіст організації 21-річний студент КПІ Євген Гура. — Не можна, щоб місто втратило такий вагон! Йому треба дати нове життя. Адже перші трамваї у тодішній Російській імперії будували саме в Києві.
З 1892 року цей трамвайчик працював на єдиному тоді київському маршруті — піднімався з Контрактової площі Олександрівським (тепер Володимирським) узвозом до Хрещатика. Що було з ним далі, толком не знає навіть керівництво депо. Ніби за часів СРСР вагон відправили до Конотопа (Сумська область), де його переобладнали з пасажирського на службовий. Довгий час трамвай поливав водою і мив рейки. Потім хтось визначив його, як цінний експонат, і трамвайчик відправили назад до столиці. Директор Київського музею електротранспорту Лідія Лівінська, 78 років, розповіла "ГПУ", що 1988 року трамвай відреставрували.
Беруть не менше 50 гривень із кожного
— Трамвая, як такого, навіть не було, — згадує вона. — Так, шматки валялись на території заводу.
Тоді ж у середині салону вагона прикрутили мідну табличку. На ній написано, що трамвай виготовили 1892 році на Київському заводі електротранспорту ім. Дзержинського. Замовники таблички приховали, що до революції підприємство називалося "Завод Менселя".
Депо робіт з відновлення старого трамвая не фінансує. Члени організації "Кияни — за громадський транспорт" шукають гроші самі. Як правило, списуються з однодумцями в Інтернеті, зустрічаються в місті й отримують від них пожертви. Беруть не менше 50 грн із кожного.
— Комітет хоче сам усе зробити, а ми тільки радіємо з цього: нам самим зараз багато чого бракує, — сказав "ГПУ" Микола Мартинюк, 51 рік, заступник директора Подільського депо.
За минулий тиждень ентузіасти зібрали 3,5 тис. грн. Цього, кажуть, замало. Нове крісло для водія, замовлене в Дніпропетровську, коштує 1,2 тис. грн. А ще треба встановити шиби, пофарбувати вагон у синьо-блакитні кольори, обладнати динаміками салон та поміняти в ньому освітлення. Ремонт хочуть закінчити до Дня Незалежності. Вагон на ходу, на свято він може виїхати на маршрут.
Нині, коли місто стало приділяти більше уваги міському електротранспорту, в ентузіастів з"явилось натхнення поставити на колеса решту старих вагонів Києва. Один із них, у народі його називають "тяни-толкай", стоїть біля депо імені Шевченка на Борщагівці, інший — на постаменті перед Подільським депо на Куренівці.
Як пожертвувати на трамвай
Щоб зробити внесок на ремонт найстарішого київського трамвая, слід зателефонувати на мобільний до Євгена Гури (тел.: 067 749 94 56) і домовитися про зустріч. Ім"я та прізвище кожного жертводавця заносять до спеціальної книги.
2 
7644
Коментарі