130 років тому на Софійській площі в Києві відкрили пам'ятник Богдану Хмельницькому. До цього гетьман і його кінь вісім років простояли у Старокиївській поліцейській дільниці – не вистачало грошей на постамент.
Проект майбутнього монумента розробив скульптор Михайло Микешин. Він уже ліпив Богдана Хмельницького - для пам'ятника на честь 1000-ліття Росії в Новгороді.
Микешинів перший варіант скульптури містив кілька фігур. Кінь збиває зі скелі польського шляхтича та єврейського орендаря, топче ногами ксьондза-єзуїта. Унизу під скелею розташовувалися ще чотири фігури - сліпий кобзар і його слухачі. Барельєфи відтворювали Битву під Збаражем і в'їзд гетьмана в Київ.
Цей проект зібрав тільки половину потрібної суми – 37 тисяч карбованців, тож композиція пам'ятника стала набагато скромнішою. На суму, якої бракувало, морське відомство пожертвувало 1600 пудів (25,6 тонн) старої корабельної міді. Її частину Мікешин продав, а гроші пустив на вітер. Коли на престол зійшов новий імператор - Олександр ІІІ, скульптор попросив матеріал для монумента вдруге. Цього разу йому дали бронзу – з огляду на інфляцію, пудів вийшло вдвічі менше.
Бронзи вистачило лише на вершника. Скульптора звинуватили у крадіжці грошей. Імператор наказав артилерійському відомству переплавити старі гармати, щоб виготовити й коня. Втім, за розмірами він однак був меншим запланованого і більше нагадував поні.
На гранітну основу не вистачило коштів. Готову скульптуру поставили у Старокиївській поліцейській дільниці (нині вулиця Володимирська), де вона простояла вісім років. Кияни жартували: гетьман прибув без паспорта, от його й затримали.
Нарешті, у 1886 році з міської скарбниці виділили 12 тисяч рублів, а Київська міська управа віддала для пам'ятника гранітні брили з будівництва Ланцюгового моста. Архітектор Володимир Ніколаєв спроектував і збудував постамент безоплатно. Заощаджені гроші він витратив на огорожу з ліхтарями навколо пам'ятника.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкрили найбільшу інсталяцію на честь "Щедрика"
Без скандалів не обійшлося і розміщення скульптури. Для встановлення обрали Софійську площу, але з'ясувалось: кінь звернений головою до Софійського собору, тоді як прочани, які йдуть до цього храму, бачать його хвіст. Київське духівництво написало скаргу в Синод. Міська влада погодилася пересунути гетьмана на Бессарабку й перейменувала її на площу Богдана Хмельницького. Однак голова Київської археографічної комісії Михайло Юзефович, який керував зведенням монумента, наказав рити котлован на Софійській. Статую просто повернули боком.
Гетьманська булава була спрямована у бік Польщі – після всіх змін, вона вказувала на Швецію. Всупереч загальній думці, у бік Москви булава не була звернена ніколи.
11 червня 1888 року, до 900-річчя прийняття християнства, пам'ятник таки відкрили та освятили. Мікешина на церемонію не запросили.
8 червня у Києві відкрили нову міні-скульптуру – шматочок стіни з київської плінфи. Ця завезена з Візантії цегла була основним матеріалом для зведення храмів у Х-ХІІІ ст. З неї збудовані Золоті ворота та Софія Київська.
3 
7644
Коментарі