"Мам, я забила губу об перила... По ступенькам поднималась и зацепилась за скамейку... Очень заметно?" — вибігає на вулицю з Троєщинського рагсу дружка на ім"я Марія. Рагс розміщений у будинку-"коробці" на проспекті Маяковського, 15, й весільним гостям треба підніматися вузькими сходами на третій поверх.
У сукні, на високих підборах, у натовпі родичів та ще й у спеку піднятися до рагсу непросто. Треба минути аптеку на першому поверсі, на другому — ательє "Люксис" і магазин одягу.
Перша весільна процесія минулої суботи почала підніматися сходами о 9.30. Попереду йде староста, огрядний вусатий чоловік з короваєм на рушнику. Він зупиняється на другому поверсі й відхекується:
— А загс еще выше? C ума сойти...
Гості піднімаються на третій поверх. Стіни на сходах блідо-зелені, на них видно сліди від взуття. На запилених батареях між поверхами — старі картонні коробки. Йдучи по сходах, жінки підтримують подоли довгих спідниць і суконь. Діставшись третього поверху, зупиняються й переводять дух. Останнім підходить хлопець із весільними стрічками на грудях. Тримає в руках прозорий пакет із шампанським. Мацає його рукою знизу:
— Блин, ударил, потекло...
Наречені чекають черги до кімнати урочистих подій у невеликій залі. Після реєстрації шлюбу тут відкорковують шампанське, вітають молодят. Кімнату оздоблювали ще у 80-ті чи на початку 90-х — на підлозі старий паркет, при стіні два вичовгані червоні диванчики й кілька потертих крісел. Поруч у кімнаті реєструють і видають довідки про смерть та приймають заяви на розлучення.
Поруч реєструють і видають довідки про смерть
Молоді могли б подати заяви й до центрального рагсу, на проспекті Перемоги. Але в "Бермудському трикутнику", як називають центральний рагс, великі черги. Якщо подати заяву на початку вересня, розписатися можна лише в середині жовтня (після обіду) або наприкінці жовтня (зранку). Зваживши всі "за" і "проти", кияни з околиць міста найчастіше вибирають рагси, ближчі до їхнього дому.
— Бум весіль, — каже адміністратор рагсу Деснянського району, — починається в червні і триває до жовтня. Вересень — найпопулярніший. За день розписуємо до двадцяти пар.
Минулої суботи на Троєщині розписували двох наречених-близнючок — 23-річних Олександру та Катерину.
До рагсу заздалегідь прийшов оператор з камерою. Глянув на парадний вхід і поморщився. Під сходами — недопалки, на стінах — обідрані оголошення, реклама. Біля входу до будівлі відчутний запах сечі.
Сестер розписували одночасно. Дівчата однакові як дві краплі води, але смаки мають різні. У Саші сукня біло-блакитна, в Каті — біло-рожева. У першої чоловік білявий, у другої — чорнявий.
— Захотіли разом весілля гуляти. Так буде дешевше, — пояснює бабуся сестер.
Дівчата однакові, але смаки мають різні
Весільна процесія сестер піднімається вгору на третій поверх, і на сходах утворюється тиснява. Коли до зали очікувань зайшли обидві пари з родичами, не було куди ногу поставити. Хтось перехвилювався, попросили корвалол, і "гінець" побіг в аптеку на першому поверсі.
Адміністратор районного рагсу, яка назвалася Оксаною, відмовляється спілкуватися з "ГПУ".
— Господи, ну звідки я знаю, чому наш загс у такому місці? Працюю тут тільки два роки. Омельченко обіцяв його перенести, але він міг обіцяти що завгодно.
На лавочці під рагсом сидить матір дружки, яка розбила собі губу, 46-річна Марина. Вона збігала в аптеку за йодом для дочки й тепер чекає, коли з"являться наречена та її донька — смаглява дівчина в легкій ліловій сукні та босоніжках на високих підборах. Підніматися нагору жінка не стала. Каже, й без того ледве знайшла будинок урочистих подій:
— Троєщина, такий величезний масив — і один загс, і то який! Жодної тобі урочистості. Район виділив тут приміщення для супермаркету, а для загсу в них приміщення немає.
2 
7644
Коментарі