Тротуарну плитку миють відбілювачем

 

Курячий послід роз'їдає бетон

— Не звертав увагу на покриття у дворі, доки не став зачіп­лятися об асфальт, — каже 60-річний Федір Одинець із села Новохатське Волноваського району Донецької області. — Бур'яни порвали його коренями, підняли, покришили. Дощ залив тріщини, зимою вода замерзла і добила покриття.

Господар устелив подвір'я тротуарною плиткою. Облаштував на ній водовідводи, щоб не стояли калюжі, не просідала земля і не пошкодив мороз.

— Перед піщано-гравійною подушкою поклав на землю геотекстиль, — каже. — Так у щілинах не ростуть бур'яни, не підніматимуть коренями плитку. Можна стелити двошарову поліетиленову плівку, ламінований картон або руберойд. Свою роль виконують однаково. Треба дивитися, що дешевше.

Шви між плиткою засипає сумішшю піску й цементу, заливає водою. Так у щілинах утвориться бетон, в якому не ростимуть бур'яни.

— Мало покласти плитку грамотно, — каже будівельник 44-річний Геннадій Бондар з Хмельницького. — За нею треба доглядати, щоб служила десятиліттями.

Найбільше шкодять бур'яни, які проростають у щілинах і піднімають окремі плитки. Періодично рослини треба кропити препаратами "Ураган" чи "Раундап". Вони безпечні для бетону, а рослині спалюють корінь.

— З часом уся плитка витирається за ногами чи шинами машини, вкривається пилюкою, виглядає зношеною, — каже майстер. — На неї впливають перепади температур, дощ, сніг. Покриття слід замітати. Раз у місяць мити водою. Не сильно, щоб не вимити пісок зі щілин.

Металеві інструменти для плитки — погибель. Не варто рубати сапою бур'яни, збивати сокирою ожеледь чи чистити сніг сталевою лопатою. Використовуйте тільки пластиковий інструмент. Взимку не можна посипати плитку сіллю. Вона роз'їдає бетон.

Вразлива також до пташиного посліду, гнилих фруктів чи ягід.

— Курячий послід роз'їдає плитку, а від синього винограду чи шовковиці лишаються плями, — додає Геннадій Бондар. — Мий не мий, а новою не виглядатиме.

Плями від крові, кетчупу, морозива чи фруктів миють відбілювачем для тканин. 1,5 л "Білизни" розчиняють у відрі води, наносять на плитку і змивають за 20 хв.

— Найважче вимити жирні плями від моторної оливи, — каже чоловік. — Доки свіжі, треба посипати піском, крохмалем або кашею з соди й оцту. Кілька разів змити. Стару пляму відчистить суміш гіпсу з водою. Варто налити рідкого мила для піни й помастити бруківку. Стерти після висихання. Як не хочете квецятися з гіпсом, можна помастити скипидаром і нашатирним спиртом.

До бетонної тротуарної плитки прилипає гіпс і цементний розчин.

— Під час ремонту намагайтесь її не заляпати, — продовжує хмельничанин. — Якщо так сталося, то швидко вимийте водою, доки не засохло.

Є ще один вид плям — білі висоли. Виникають на нефарбованій сірій плитці. Щоб їх було менше, плитку вкривають гідрофобізатором, який запобігає натягуванню води.

У швах між плиткою в тіні часто росте мох.

— З ним теж треба боротися, — каже Геннадій Бондар. — Допомагає концентрований розчин мідного купоросу. 0,5 кілограма треба розвести в літрі води й нанести на мох. За 10 хвилин змити водою.

Захисний лак відновлює колір

У будівельних магазинах продають захисний лак для тротуарної плитки. Він заповнює мікрощілини на її поверхні, створює тонку поліуретанову плівку. Пофарбована плитка не накопичує бруд і не всотує воду.

— Лак робить плитку красивішою, бо має ефект "мок­рого каменю", — каже будівельник 44-річний Геннадій Бондар із Хмельницького. — Виглядає, наче після дощу.

Лак підвищує стійкість плитки до подряпин і стирання. Матовий має маркування ЄС-69, глянцевий — ЄС-14.

— Наносять його валиком за один раз, мокрим по мокрому, — додає майстер. — Найкраще обробляти нову плитку, особливо кольорову. Це захищає від грибків, цвілі та висолів. Правда, є і мінус — стає слизькішою взимку.

×