Письменник Іван Франко помер у Львові 28 травня 1916 року о 16.00.
"Про нього можна сказати, що він не збавив талану. Розвинув його так, що заблистів звіздою над українською левадою. Нині сходить зі світу не оплакуваний найближчими, так як заверуха воєнна розірвала його рідню. Зате прощає Його український народ — виряджає у нову далеку дорогу на вічний супочинок. Той український народ виряджає Його з сердечною сльозою. Вона є вдякою грядучих поколінь за його жемчуги, скарби. Отсі скарби ― се Його спадщина, а власником український народ", - промовив на похороні Івана Франка політик Кость Левицький.
Gazeta.ua пропонує пригадати головні досягнення письменника.
1. Івана Франка називали "академією наук" та "університетом". Вільно володів 19-ма мовами, зокрема старослов'янською та староєврейською. Цікавився народним фольклором та мовознавством. Упорядкував збірки "Апокрифи і легенди з українських рукописів", "Галицько-руські народні приповідки", "Студії над українськими народними піснями". Підготував статті "Двоязичність і дволичність", "Причинки до української ономастики", "Літературна мова і діялекти". Від Харківського університету отримав ступінь доктора словесності, премію від Російської імператорської академії наук та став членом Чеського наукового товариства.
2. 4 жовтня 1890-го у Львові разом із Михайло Павликом, В'ячеславом Будзиновським та Євгеном Левицьким заснував першу українську політичну силу соціалістичного спрямування – Русько-українську радикальну партію. Виступав за пробудження політичної свідомості людей. Пізніше відмовився від марксизму, передбачив жахливі наслідки його впровадження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На похорон Івана Франка не давали дозволу
3. Досліджував Біблію. Переклав українською "Книгу Буття". Його переклад донині залишається найбільш точним. Критикував церковні догми, але при цьому зі священниками товаришував. Мав гарні стосунки з митрополитом Андреєм Шептицьким.
4. Із дружиною Ольгою Хоружинською мав дітей Андрія, Тараса, Петра, Анну. З жінкою його звела мати Лесі Українки Ольга Косач у Києві. Сподобалась, бо мала вищу освіту.
5. Написав більше 100 прозових творів. Видав 50 збірок поем та збірку казок - "Коли ще звірі говорили". Герої збірки мислять, розмовляють і живуть за людськими звичаями, їм притаманні людські чесноти та вади. Іван Франко писав новий твір кожні два дні.
6. Підготував понад три тисячі публіцистичних статей. Ще студентом працював в редакції журналу "Друг" та інших виданнях. Разом із товаришем Михайлом Павликом почав виступати проти штучного "язичія" і за перехід його на живу українську мову. Відстоював зміну етноніму "русини" на "українці". 1876 року сприяв виданню літературного альманаху "Дністрянка" - одного з найперших демократичних видань Галичини.
7. Іван Франко взяв активну участь у створені "Українсько-руської видавничої спілки у Львові". У "малій" серії спілки вийшло 117 книжок, а у "великій" - понад 150 томів української та закордонної літератури. Завдяки Франкові тогочасному читачеві стали відомі імена Осипа Маковея, Ольги Кобилянської, Уляни Кравченко, Лесі Українки, Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського. Протягом 1895-1903 років видав твори Степана Руданського в 7 томах.
Показали невідомі фото перепоховання письменника Івана Франка на Личаківському цвинтарі у Львові.
31 травня 1916 року його поховали в чужому склепі польської родини Мотичинських. За місце потрібно було вносити щомісячну орендну плату, повідомляє "Дім Франка".
Франка перепоховали 28 травня 1921 року. Наступного дня розпочалися заходи із вшанування пам'яті поета та посвячення його могили. Панахиду відправив отець Юліан Дуткевич. Художник Іван Труш прочитав промову. Газети писали, що до цвинтаря йшли довгі колони українців. Трамваї були переповнені.
Саме тоді Комітет вшанування пам'яті Івана Франка оголосив про збір на будову надгробного пам'ятника. Скульптуру Сергія Литвиненка встановили за 12 років.
2 
1
Коментарі