Ольга Підгрушня із села Вербівка Городищенського району на Черкащині пережила Голодомор. Їй тоді було 5 років. Згадує, що вижила завдяки тому, що батько шив взуття та одяг і йому за роботу приносили їжу. Інші їли дохлих тварин і навіть вбивали людей заради м'яса.

"Люди масово опухали і вмирали. Немовлята гинули першими. Я сама бачила свого сусіда Гордія, який вийшов з хати із згортком під пахвою. Узяв лопату і пішов на вулицю. Мені мати сказала, що то він поніс хоронити свою дитину. Хто міг пересуватися - ходили на поле. Там раз на день давали якусь баланду. Опухлі лежали і чекали смерті", - розповідає Ольга Підгрушня.

Люди божеволіли. По селі говорили про Сизоненка Кіндрата, який зарубав сокирою свою дорослу дочку. Потім засунув півторарічного онука в палаючу грубу, а сам кинувся у глибоку криницю.

"Гапка Гулак з дочкою Марією - зарубала 14-літнього сина Івана. Зварили і з'їли його. Потім викрали шестилітню дівчинку у сім'ї Лисенків. Хтось підказав батькам, що бачив, як її заманювали до себе Халипівські - так по-вуличному називали Гапку й Марію. Лисенки заявили у міліцію. Прийшов міліціонер і оглянув хату Гапки. На горищі знайшов підвішені голови Івана і доньки Лисенків. Міліціонер забрав вбивць. Біля Городища застрелив обох у лісі", - ділиться спогадами жінка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Моя тітка знайшла під деревом собі опухшу дитину — свідок Голодомору

Іще пам'ятає іншу матір, яка жила з маленькими дітьми двох і трьох років. Щоб врятувати їх від голодної смерті – вона все віддавала їм. Сама нічого не їла. Якось лягли всі разом спати і мати померла. Через кілька днів сусіди зайшли до хати і побачили, як голодні діти гризуть пальці мертвої мами. Їх порозбирали і повиходжували.

"Люди виживали хто як міг. Їли туші зі скотомогильника. Бувало за підводою із дохлим конем йшли люди з сокирами. Коли його скидали на землю, зараз же розрубували і розбирали по домівках. Варили і їли. Але не всі могли, бо дуже смерділо. Хто гидував – помирав", - каже Ольга Підгрушня.

×