18 серпня 1941 року в СРСР розпочали депортацію етнічних німців із Криму до Орджонікідзевського - тепер Ставропольського краю. Їх вважали представниками "неблагонадійних народів" через початок війни.
Депортацію схвалив Йосип Сталін. Її почали відповідно до постанови ради з евакуації СРСР від 15 серпня.
Перша хвиля депортації тривала чотири доби. Нарком внутрішніх справ Кримської АРСР Григорій Каранадзе повідомляв, що загалом німців та осіб, пов'язаних із ними, солдати НКВД "евакуювали" 59,7 тис. Їх завантажили в 1299 вагонів. Супроводжували їх начальники ешелонів. Поміж німців тоді поширювалися панічні чутки, що їх везуть на страту.
Також нарком доповідав, що в певних районах евакуювати мали цілі села й колгоспи. Тому для догляду за худобою і майном залучали селян інших національностей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 500 тис. людей відібрали житло
Упродовж серпня-вересня 1941-го вивезли 61 тис. осіб, із яких 11 тис. мали родинні зв'язки з німцями. З Орджонікідзевського краю всіх направляли в Казахстан і до Сибіру.
Після відвоювання Криму Червоною армією 1944 року до Омської області вислали ще 2,3 тис. німців.
14 грудня 1944-го в РРФСР підписали указ про зміну назв районів і районних центрів Криму на російський лад. Замість Кримської АРСР почали формувати Кримську область.
Рішення ухвалили за пів року після депортації кримських татар та інших народів. Влада прагнула знищити навіть історичну пам'ять про етноси, що населяли півострів, а більшість топонімів мали кримськотатарське походження.
Того року перейменували 11 районів і районних центрів. Наприклад, Ак-Мечетський район став Чорноморським, змінили назву й однойменного села. Ак-Шейхський район став Роздольненським. Селище Буюк-Онлар однойменного району перейменували в Жовтневе, Сеїтлер у Нижньогірський тощо.
2 
1
Коментарі