В минулий четвер 140 мільйонів росіян несподівано для себе довідалися, де ж лежать їхні духовні джерела і "скрєпи".
Президент Росії Володимир Путін у своему щорічному посланні дав з цього приводу пряму вказівку:
...Потому что именно здесь (в Криму) находится духовный исток формирования многоликой, но монолитной русской нации и централизованного Российского государства. Ведь именно здесь, в Крыму, в древнем Херсонесе, или, как называли его русские летописцы, Корсуни, принял крещение князь Владимир, а затем и крестил всю Русь.
Наряду с этнической близостью, языком и общими элементами материальной культуры, общей, хотя и не очерченной тогда устойчивыми границами территорией, нарождающейся совместной хозяйственной деятельностью и властью князя христианство явилось мощной духовной объединяющей силой, которая позволила включить в формирование единой русской нации и образование общей государственности самые разные по крови племена и племенные союзы всего обширного восточнославянского мира. И именно на этой духовной почве наши предки впервые и навсегда осознали себя единым народом.
И это даёт нам все основания сказать, что для России Крым, древняя Корсунь, Херсонес, Севастополь имеют огромное цивилизационное и сакральное значение. Так же как Храмовая гора в Иерусалиме для тех, кто исповедует ислам или иудаизм.
Нагадаємо, що Херсонес Таврійський (або ж, як його називали наші предки, Корсунь) був заснований грецькими колоністами понад 2,5 тисячі років тому. Спочатку це був вільний грецький поліс, але пізніше потрапив під контроль Римської імперії.
З виникненням християнства місто стає одним із головних центрів поширення нової релігії в Північному Причорномор'ї. Згідно з переказами, вчення Христа сюди приніс сам апостол Андрій Первозваний під час своєї подорожі до Скіфії. Пізніше до Херсонеса заслали Климента – одного з перших Римських Пап. На засланні він не припиняв проповідувати й багатьох навернув до нової віри, за що, за наказом імператора Траяна, був страчений. Історія Херсонеса нерозривно пов'язана також з іменами слов'янських просвітників, святих Кирила й Мефодія.
Херсонес припинив існування не внаслідок зруйнування міста завойовниками, як це сталося з багатьма квітучими містами Азії, знищеними ордами Чінгісхана. Місто просто стало нікому непотрібним і знелюдніло. Без завойовників тут, правда, не обійшлося, але то інша історія.
У XVI столітті тут побував посол Речі Посполитої Мартин Броневський і записав свої враження:
Варті подиву руїни дуже яскраво засвідчують, що колись це було прекрасне, багате і славне місто греків, велелюдне і славне своєю гаванню. На всю ширину півострова, від берега до іншого, ще і тепер височіє висока стіна і вежі численні й великі з тесаних величезних каменів. Це місто стоїть пусте і незаселене...
На час приєднання Криму до Російської імперії (1783) стан покинутого міста був більш ніж задовільним. За свідченням сучасників, у багатьох будинках ще можна було побачити навіть дерев'яні двері та перекриття!
Фатальним для древнього міста стало заснування нової військово-морської бази Чорноморського флоту. Для будівництва Ахтіару, який з 1826 року стали називати Севастополем, потрібно було каміння. Дуже багато каменю. Чи не всі старі будинки й укріплення Севастополя зведено саме з херсонеських будматеріалів. З тим, що не змогли зробити татари, турки та час, цілком упоралися росіяни. Саме вони й доконали "духовный исток формирования многоликой, но монолитной русской нации и централизованного Российского государства".
Таким чином, Володимир Путін наказав своїм підданим, починаючи від 4 грудня 2014 року вважати абсолютно грецький Херсонес-Корсунь такою ж святинею для росіян, якою для мусульман чи юдеїв є Храмова гора в Єрусалимі. Тут лише зауважимо, що Храм, від якого нині залишилася лише Стіна Плачу, зруйнували зовсім не євреї. У заяві Путіна знову виявила себе загадкова російська душа. Бо тепер росіяни мають шанувати те, що завзято нищили їхні предки.
2 
1
Коментарі
4