Альфред Луслі з міста Ікен, розташованого у кантоні Ааргау на півночі Швейцарії, торік наткнувся у своєму саду на цікаву зелену монету. Через деякий час він знайшов ще п'ять монет. У липні цього року Луслі проткнув кротову нору під одним із вишневих дерев і знайшов ще 19 бронзових монет.
Батько і син повідомили про скарб владі, і у вересні археологи з Ааргау почали розкопки. Роботи тримали в секреті, щоб не привертати увагу грабіжників. Результати перевершили всі очікування: до кінця розкопок (листопад 2015 року) на території всього кілька квадратних метрів було знайдено 4155 римських монет загальною вагою близько 15 кг.
Швейцарський нумізмат Хьюго Допплер оглянув 200 вже очищених від бруду монет і визначив, що це антонініани: їх чеканили при імператорах Авреліані (270-275 рр. н. н.), Тациті (275-276 рр. н. е.), Діоклетіані ( 284-305 рр. н. е.) та інших. "Найновіші" гроші відносяться до 294 року н. е. Вони чудово збереглися. На думку Допплера, це пов'язано з тим, що монети вилучили з обігу практично відразу після карбування.
Антонініани отримали своє ім'я на честь римського імператора Марка Аврелія Антоніна Каракалли, який 214 року н. е. перший провів деномінацію. Він визначив вартість срібної монети як два денарії, але, оскільки дорогоцінного металу в ній було всього на 1,5 денарії, римські торговці стали піднімати ціни, що спровокувало різку інфляцію. Антонініани швидко девальвувалися і до моменту правління імператора Галлієна (253-268 рр. н. е.) вміст срібла впав до 4%. Через пару років новий римський правитель Авреліан підвищив частку цінного металу до 5%, але це не допомогло. До кінця III століття антонініани чеканили практично повністю з бронзи. До цього моменту вони вже нічого не коштували - жителі Римської імперії їх просто викидали.
200 з 4155 монет, виявлених у вишневому саду, мають відносно високу частку срібла - близько 5%. Хьюго Допплер вважає, що господар схованки свідомо обрав ці монети, оскільки хотів "гарантовано зберегти певну суму за часів економічної невизначеності".
3 
1
Коментарі
1