В рамках програми Одеського вільного університету 28 серпня відбулась лекція про українського гетьмана Івана Мазепу. Її прочитала директор Центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна Таїрова-Яковлєва. Тетяна Геннадіївна випустила дві книги, присвячені українському гетьману - наукову монографію та один з томів серії ЖЗЛ.
Вступне слово російського історика прозвучало українською мовою, сама лекція - російською. На початку свого виступу Тетяна Таїрова-Яковлєва відзначила складність розуміння особистості українського гетьмана: "Зрозуміти до кінця Івана Мазепу дуже складно. Справа в тому, що він був людиною дуже потайною, закритою в собі, і навіть його сучасники, близькі його люди не завжди розуміли Мазепу".
Характеризуючи свого героя, російська дослідниця підкреслила, що Мазепа був людиною освіченою. Гетьман закінчив Києво-Могилянську академію, багато подорожував. У 20 років він був присутній на прийомі французького короля Людовіка XIV. При цьому Тетяна Геннадіївна зазначила, що освіта в Івана Мазепи було більш систематичною, ніж у Петра I.
Гетьман досконало володів латиною та іншими європейськими мовами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Князь Ярема Вишневецький був не менший патріот Русі, ніж гетьман Богдан Хмельницький
"Крім української та російської він знав польську і досконало володів латиною, нею вів наукові диспути. Ми знаємо з описів сучасників, що він по-німецьки говорив зі своїми лікарями, по-італійськи розмовляв з архітекторами, які будували йому палац і ще знав французьку", - розповіла російська дослідниця.
Торкнулася Тетяна Геннадіївна і особистого життя Івана Мазепи. При цьому вона спростувала міф про те, що гетьман був гультяєм: "Насправді джерел, які достаменно говорили б про те, що у нього було багато романів, фактично немає".
Але, як далі зазначила історик, Мазепа, безумовно, подобався жінкам: "Він був людиною дуже багатою, дуже впливовою і, безумовно, володів сильною харизмою. Такі чоловіки подобаються жінкам, і це цілком природно".
Зовсім в іншому світлі, як вважає Тетяна Таїрова-Яковлєва, характеризують Івана Мазепу відносини з його матір'ю. Російська дослідниця відшукала в Батуринському архіві листи, які підтверджують, що мати гетьмана посилала своєму синові, якому було вже за 60, свіжі овочі з городу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Серед провідних майстрів церковної вишивки була мати Івана Мазепи"
Загалом, як зазначила російська дослідниця, епоха правління Мазепи була для України періодом розквіту, як економіки, так і культури. Завдяки реформам українського гетьмана вперше бюджет держави був у профіциті. Фінансова стабільність дозволила Івану Мазепі активно займався меценатством. Так, наприклад, на роботи в Києво-Печерській Лаврі він віддав більше мільйона золотих. Цікаво, що саме при ньому в Україні серед старшини набули поширення виделки. У Росії ці столові прилади з'явилися пізніше.
Хоча Іван Мазепа, як стверджує Тетяна Таїрова-Яковлєва, серйозно хворів на подагру, він неодноразово брав участь у військових походах. Зокрема вона згадала про забуту перемогу Івана Мазепи над турками при Кизи-Кермені:
"У 1695 році Мазепа особисто очолює похід і бере Кизи-Кермен. Це була блискуча перемога, абсолютно незаслужено забута в історії. Це була перша велика фортеця, яка була захоплена українськими і російськими військами. Петро I святкував її протягом тижня у себе в таборі".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На Кубані всіх українців записали росіянами"
Зазначила Тетяна Таїрова-Яковлєва і про дипломатичні здібності українського гетьмана. У ключових ситуаціях до Івана Мазепи присилали за порадою з Посольського наказу. Гетьман мав цілу мережу агентів, які постійно доставляли йому відомості з сусідніх з Україною регіонів. Російська дослідниця назвала 1706-1708 роки періодом, коли Мазепа контролював всю дипломатію Росії на південному напрямку.
В кінці свого виступу Тетяна Геннадіївна так охарактеризувала Мазепу: "На мій погляд, фігура абсолютно чудова саме в тому, старому розумінні цього російського слова, особистість дуже непересічна".
Після закінчення лекції всі охочі задали питання Тетяні Таїровій-Яковлєвій. При цьому автор кращого питання, яким виявився, на думку лекторки, завідувач кафедри історії України Одеського національно університету Вадим Хмарський, отримав приз у вигляді її наукової монографії про Івана Мазепу.
5 
1
Коментарі
34