вівторок, 26 лютого 2013 13:49

Сто років тому повчати покупців рекламою вважалося поганим тоном

Сто років тому повчати покупців рекламою вважалося поганим тоном
"Наилучшій какао "Гротесъ" получите везде" — таку рекламу, в кольорі, розміщували в журналах. Приблизно 1910–1911 роки

Років сто тому на вулицях українських міст рекламу можна було побачити лише на вивісках крамниць або на афішних тумбах — таких собі тодішніх біґбордах. Зате багато її друкували в газетах.

Кожне видання призначало власні ціни за розміщення рекламних оголошень. Провідні київські часописи "Кіевлянинъ" і "Киевское слово", які коштували 5 коп., брали за один рядок в одній колонці на першій шпальті 40 коп., а на останній — 20. Повторні подачі були вдвічі дешевшими. Популярна на півдні України газета "Южная копЬ- йка" справді коштувала лише 1 коп. Одначе рекламний рядок на першій шпальті коштував 60 коп., на останній — 30, а всередині видання — аж 80.

Серед "подателей объявлений" були не тільки банки, страхові компанії, транспортні контори або ресторани, але й бібліотеки, друкарні, лікарні, садівництва. Свої послуги пропонували й приватні землеміри, художники, ювеліри, кравці, ремонтники взуття тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як київського професора "по знайомству" генералом зробили

У банківській рекламі вказувалися розміри основного, запасного й резервного капіталів — із точністю до копійки. Часто-густо перелічувалися прізвища всіх членів правління, серед яких було чимало відомих тоді підприємців — Терещенків, Бродських, Харитоненків, Марголіних тощо. Це було доказом порядності й надійності рекламодавця.

Деякі київські фірми, щоб привабити покупців, додавали в оголошеннях: "Много лестных отзывов за исполненные работы" або "Всегда имеются опытные мастера". Склад друкарських машинок, щоб підкреслити популярність своєї продукції, повідомляв: "Ежегодный сбыт — 60 000 штук". А "Единственная Русская фабрика гимнастических принадлежностей В.В. Кашпар" пишалася багаторічним досвідом роботи: "Оборудовано множество гимнастических залов в школах и войсках".

Покупець був зацікавлений у доступності цін, і рекламодавці поспішали запевнити, що з цим у них усе гаразд. Канцелярська крамниця після переліку товару сповіщала окремим рядком: "Цены самые минимальные". Магазин одягу: "Всё изящно и доступно. Цены без запроса. При магазине кофейная". Склад годинників: "Цены дешевле всех магазинов на 20%". Щойно відкрита ресторація "Лаборье", перерахувавши власні переваги — "самая свежая провизия", "самое внимательное отношение к г.г. посетителям", "биллиарды, струнный оркестр" — виділеним шрифтом повідомила: "Цены на всё общедоступные".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як козаки хотіли жити не гірше за царських солдатів

На початку 20 ст. з'явилися перші масові підробки товарів відомих фірм. Боротьбу з фальсифікатом відобразила й реклама. Наприклад, виробник і продавець швейних машинок компанія "Зінґер" зауважувала, що всі її товари "продаются исключительно в собственных магазинах Компании". Наводила в рекламі зразок фірмової вивіски, щоб покупці не переплутали із самозванцями, і попереджала: "Остерегайтесь подделок". Зрештою, в ті часи продавець фальсифікату в разі "взятия с поличным" міг піти на довічну каторгу.

Переважна більшість тогочасної київської реклами була російськомовною. Назви іноземних брендів писали: "Пежо", "Магги" тощо. Українські заклади, як-от "Українська книгарня" або "Видавництво і крамниця "Час", рекламувалися українською. Оголошення польською дозволялися лише з паралельним російським дублюванням.

Реклама сторічної давнини не була настільки настирною й агресивною, як нинішня. Спроби повчати обивателя, на кшталт зухвалого: "Темно в хаті? Купи люстру!" — вважалися поганим тоном і були приречені на невдачу.

Зараз ви читаєте новину «Сто років тому повчати покупців рекламою вважалося поганим тоном». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути