Сьогодні Стрітення: як українці проводили цей день

Сьогодні українці відзначають Стрітення Господнє.

Історія свята розпочалася після Ефеського церковного собору у Візантії в 431 році. Вважається одним з 12 головних православних свят.

За легендою на 40-й день після народження Ісуса Христа, за старозаповітним законом, Марія та Йосиф принесли немовля до єрусалимського храму, щоб присвятити його Богові. Там їх зустрів мудрий старець Симеон, який чекав зустрічі з Господом. Чоловік-праведник отримав від Святого Духа передбачення, що зможе вмерти лише тоді, коли побачить Ісуса Христа. Так і сталося. Перед смертю він повідомив, що немовля на руках Марії, покликане до "служіння спасіння людей". Другою особою, що зустріла Ісуса в храмі була пророчиця Анна. Вона ж і рознесла про немовля славу у Єрусалимі.

Головними звичаями свята з покон віків були освічення свічок і води. Посвячені свічки роздають прихожанам, які мають зберігати їх протягом року. Люди клали їх на покуття чи заплітали у дідухи. За народними віруваннями вони здатні оберігати дім від негоди, саме тому їх називали "громичними". Посвячену воду використовували для лікування ран та хвороб, знімали лихі чари, кропили чумаків перед походом та воїнів перед боєм.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Синоптик розповіла про потепління на Стрітення і закликала українців кохатися

У свято не можна пропускати службу в храмі, варто помолитися та поставити свічку, яку варто забрати із собою та берегти. Заборонена й важка фізична праця, крім тої, що робиться на допомогу іншим людям. Не можна лаятися і сваритися. Також не можна класти гроші на кухонний стіл - це може відлякати фінансову вдачу. Раніше у Стрітення пекли млинці. Вони символізували сонце і прихід весни.

Сьогодні зустрічається зима з весною. Також у народі вірили, якою буде погода на стрітення, такою буде й весна.

У цей день українці ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір, якщо ранком її заповнювала роса - до врожаю, якщо ні - неврожаю.

×