Розстріляли групу професорів і їхніх родичів

У Львові на Вулецьких пагорбах, тепер це парк Студентів, 4 липня 1941 року німці розстріляли 23 польських професорів. З ними вбили 18 їхніх родичів.

Німці увійшли до Львова 30 червня 1941-го. За два дні до окупованого міста прибули 230 членів айнзацгрупи під командуванням бригаденфюрера Ебергарда Шенґарта. Дістали завдання "очистити місто від особливо небезпечних елементів – місцевої професури". На той час більш ніж половина викладацького й професорського складу були поляками, решта українці та євреї.

Першим заарештували професора геометрії і колишнього ректора Львівської політехніки Казімєжа Бартля, експрем'єр-міністра Польщі. Гестапо схопило письменника Тадеуша Бой-Желенського, професора Романа Ренцького з Львівського медичного інституту, професора кримінальної медицини Володимира Серадзького, професора акушерства й гінекології Адама Соловія разом з 19-річним онуком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Востаннє пролунало "Танго смерті" – рідкісні світлини з Янівського концтабору

Арештованих вчених привозили й розміщували в корпусі львівської Політехніки на вулиці Абрагамовичів, тепер вулиця Бой-Желенського. З цієї групи вижив тільки один професор медицини, педіатр Юзеф Стефан Гроєр. Його батько був німцем.

На світанку 4 липня заарештованих вивели на узгір'я Вулецьких пагорбів. Групами по четверо підводили до ями й розстрілювати. Територію пагорбів зразу ж прибрали.

Після поразки під Сталінградом нацисти вирішили приховати скоєні ними злочини. Створили підрозділ євреїв під назвою Sonderkommando 1005, який викопував братські могили й спалював тіла вбитих. 8 жовтня 1943 року вони знайшли трупи на Вулецьких пагорбах і спалили разом з іншими загиблими.

Після звільнення Львівщини від гітлерівської окупації історики встановили імена й посади розстріляних учених, описали їхню наукову діяльність.

У пам'ять про ці події 2011-го на місці страти спорудили меморіальний комплекс "Пам'ятник убитим львівським професорам".

×