29 червня 1919-го більшовики розстріляли в Одесі колишнього українського військового міністра, 61-річного Олександра Рогозу. Відмовився перейти на бік Червоної армії.
Олександр Рогоза народився 1858 року на Київщині в родині священника, дворянина Вітебської губернії. Навчався в Полоцькій військовій прогімназії, Михайлівському артилерійському училищі, а після того закінчив Миколаївську академію Генерального штабу. Брав участь у російсько-турецькій війні 1877-1878 років. 1908-го отримав звання генерал-лейтенанта, а за рік став командиром 19-ї піхотної дивізії армії Російської імперії. Командував дивізією в часи Першої світової війни. Відзначився в боях у Польщі, Румунії та Молдові.
Від командування військами генерал-лейтенанта відсторонили після більшовицького Жовтневого перевороту. Однак уже на початку квітня 1918-го він вступив до української армії. 30 квітня отримав від гетьмана Павла Скоропадського пропозицію стати військовим міністром в уряді Української держави. Прийняв її та розпочав активну роботу з реорганізації та українізації Генерального штабу, формування восьми нових стрілецьких корпусів. Сприяв реформуванню Запорізького корпусу, Сердюцької, Сіро- та Синьожупанної дивізій. Надавав підтримку козацтву.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розстріляли поета, який воював за Україну
Після повалення гетьманату Директорією УНР наприкінці 1918 року, Рогозу позбавили посади та заарештували, але невдовзі звільнили. Він перебрався до Одеси, звідки планував дістатися Кубані та приєднатися до білогвардійців, але чомусь залишився в місті. Незабаром Одесу захопили червоні під командуванням отамана Никифора Григор'єва. Рогозі запропонували перейти на службу, але він відмовився. Тоді показово розстріляли на Катерининській площі.
Колишнього генерал-майора УНР та першого міністра Української держави Олександра Лігнау розстріляли чекісти на Бутовському полігоні під Москвою 5 лютого 1938 року. Чоловік потрапив під сталінські репресії проти офіцерства.
Лігнау звинуватили в шпигунстві на користь нацистської Німеччини.
1 
1
Коментарі
1