Фрагменти наконечників примітивних списів віком у 500 тисяч років, виявлені в околицях південноафриканського міста Кату, вказали на те, що спільний предок сучасних людей і неандертальців - гейдельберзька людина - винайшов спис на 200 тисяч років раніше, ніж вважалося раніше, заявляють археологи в статті, опублікованій в журналі Science.

"І хоча (ми знаємо), що наші предки і неандертальці вміли виготовляти і користувалися списами з кам'яними наконечниками, це перше свідчення того, що дана технологія з'явилася до поділу предків кроманьйонців і їх північних "кузенів". Схоже, що деякі відмінні риси, які ми привласнювали сучасним людям і неандертальцям, можна знайти і серед більш стародавніх представників нашого роду", - заявив керівник групи археологів Джейн Уілкінс (Jayne Wilkins) з університету Торонто (Канада).

Автори статті проводили розкопки в системі глибоких ярів, розташованих на північний захід від південноафриканського міста Кату. На початку 2000-х років тут розпочалися розкопки, в ході яких учені виявили в ярах кілька шарів відкладень, що містять знаряддя праці з різних часових епох.

Уілкінс і його колеги виявили в четвертому шарі відкладень, сформованим приблизно 500 тисяч років тому, кілька примітивних знарядь праці. Археологи спробували з'ясувати їх функцію, вивчивши їх структуру та порівнявши їх з іншими викопними знаряддями праці та їх сучасними "копіями".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Давні люди приносили кремінь з території Румунії до Дніпра

Вчені помітили, що практично всі кам'яні леза, знайдені в околицях Кату, несли сліди відколів і подряпин на кінчиках. Це змусило їх припустити, що дані знаряддя праці використовувались як наконечники списів.

Дослідники перевірили цю гіпотезу досить оригінальним способом - вони виготовили кілька списів і перевірили їх на міцність. Для цього вчені зібрали спеціальний гігантський "арбалет", за допомогою якого археологи метали списи в міцні мішені, а потім оцінювали характер пошкоджень на їх кінчику.

"Коли знаряддя використовуються як наконечник списа, на ньому з'являється безліч характерних пошкоджень і тріщин на поверхні кінчика. Малюнок подряпин на стародавніх списах дуже схожий на ті, які ми отримали за допомогою нашого "арбалета". Крім того, нам вдалося показати, що подібні пошкодження вкрай складно отримати при іншій манері використання знарядь праці", - пояснив інший автор відкриття Кайл Браун (Kyle Brown) з університету штату Аризона в місті Темпе (США).

Дане відкриття відсуває імовірну дату винаходу перших списів на 200 тисяч років - вік найдавніших наконечників, знайдених раніше, не перевищував 300 тисяч років. Крім того, це змінює фігуру можливого "винахідника" списи - швидше за все, ними були гейдельберзькі люди, а не їх нащадки - неандертальці й кроманьйонці. Це припущення добре узгоджується з тим, що наші предки та їх сучасники-неандертальці виготовляли списи і користувалися ними практично протягом всьогоі свого існування.

×