Після війни у таборі Аушвіц облаштували військовий госпіталь

27 січня 1945 року солдати 107-ї дивізії 60-ї армії 1-го Українського фронту під командуванням генерал-майора Василя Петренка увійшли на територію одного з найбільших німецьких таборів смерті Аушвіц-Біркенау, де за чотири роки загинуло близько 1,1 мільйона чоловік.

Аушвіц - один із найбільших концентраційних таборів нацистської Німеччини, який розташували на території Польщі (біля м. Освенцим) впродовж 1940-1945 рр. Концентраційний табір Аушвіц був створений 20 травня 1940 року розпорядженням Рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера на території колишніх військових казарм поблизу міста Освенцим, яке після окупації Польщі увійшло до складу Генерал-губернаторства. Аушвіц став для світу символом Голокосту, геноциду й терору. Вчені вважають, що через концтабір Аушвіц пройшло щонайменше 1,3 млн осіб, з яких 1,1 млн були знищені. Окрім євреїв та поляків, які представляють дві найбільш постраждалі групи, виокремлюють представників інших національностей, серед яких – і українців. Дослідники припускають, що в'язнями концтабору Аушвіц було близько 110 тис. осіб-вихідців з України: військовополонені червоноармійці, члени Організації українських націоналістів, депортовані за спротив вивезенню на примусову працю або втікачі з цих робіт, зокрема - близько 95 тисяч закарпатських євреїв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В'язнів концтабора Дахау годували травою, корінням і картопляним лушпинням

Після вступу Червоної Армії на територію Польщі 58 тисяч в'язнів Аушвіц-Біркенау були вивезені німцями в інші концтабори і на момент звільнення Освенциму військами 1-го Українського фронту 27 січня 1945 року в 300 тюремних бараках було виявлено 648 трупів і 7600 тисяч кинутих напризволяще людей, в тому числі 600 дітей (за іншими даними - 2189 осіб і 200 дітей). Після звільнення табору Аушвіц-Біркенау його архів був вивезений до Москви, а в кількох його бараках розмістився радянський військовий госпіталь. За час існування табору Аушвіц-Біркенау у ньому пройшли службу близько 7000 членів німецької військово-поліцейської організації СС, 12% з яких згодом були засуджені за військові злочини.

×