




75 років тому цього дня було підписано пакт Ріббентропа-Молотова.
23 серпня 1939 року після кількагодинних переговорів міністр іноземних справ Німеччини Йоахім Ріббентроп і комісар у закордонних справах СРСР В'ячеслав Молотов у присутності Сталіна підписали в Москві радянсько-німецький пакт про ненапад терміном на 10 років.
В липні 1939 року СРСР запропонував Німеччині проект нової торгової угоди, на що через тиждень, 24 липня, отримав план покращення радянсько-німецьких політичних стосунків, який передбачав підписання кредитно-торгового договору і політичне зближення.
3 серпня Ріббентроп вперше зробив офіційну заяву, в якій дав зрозуміти, що Німеччина готова розглянути питання поділу сфер впливу "на території від Балтійського до Чорного моря". У відповідь Молотов запропонував укласти повноцінний пакт, на що отримав згоду. Його економічна частина була підписана 19 серпня, а підписання політичної та секретної частини Гітлер особисто попросив телеграмою Сталіна прискорити, оскільки план нападу на Польщу 1 вересня вже був затверджений.
Ріббентроп прибув у Москву 23 серпня. Його зустріч з Молотовим і Сталіним тривала три години і закінчилась підписанням договору, що увійшов в історію як "пакт Ріббентропа-Молотова". Він складався з семи статей і передбачав зобов'язання обох сторін утримуватися від агресивних дій і будь-якого нападу. Окремою частиною договору став таємний протокол, в котрому був обумовлений територіальний устрій майбутньої Європи. Згідно з ним, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва (разом з польським Вільно, сьогодні - Вільнюсом) і Бесарабія відходили до радянської зони впливу, а Польща мала бути поділеною по річках Нарев, Вісла і Сян.
Зустріч закінчилась банкетом, який відкрив тост Сталіна: "Я знаю, як німецький народ любить фюрера. Тому я хочу випити за його здоров'я". За твердженням посла США в СРСР Ч. Болена, нацистський прапор, вивішений на банкеті, був запозичений на кіностудії "Мосфільм", де використовувався як реквізит при зйомці антифашистських фільмів.
Через тиждень після підписання Договору про ненапад з СРСР Німеччина почала війну проти Польщі.
У СРСР протягом усього післявоєнного періоду існування "секретного протоколу" до договору категорично заперечувалося. Лише в грудні 1989 року був опублікований текст секретних протоколів, який зберігся на архівних фотоплівках МЗС Німеччини, і була офіційно заявлена його справжність на основі графологічної, фототехнічної та лексичної експертизи.
Оригінал Секретного протоколу до Договору про ненапад зберігався в особистому сейфі Сталіна, потім - в архіві ЦК КПРС, а з 1987 року - в архіві президента СРСР. Особлива папка, пакет № 34, переховувався Михайлом Горбачовим і була "знайдена" 30 жовтня 1992 року заступником начальника Головного політичного управління генерал-полковником Д. А. Волкогоновим і опублікована в радянській пресі; наукова публікація відбулася в журналі "Нова і новітня історія", № 1 за 1993 рік.
Коментарі