Вирок поету Тарасові Шевченку підписав власноруч російський імператор Микола I 9 червня 1847 року. Віддали в солдати із забороною писати й малювати.
Спочатку поета звинувачували в участі в таємній політичній організації - Кирило-Мефодіївському братстві. Справою займалися представники Третього відділення - вищого органу політичної поліції імперії. Підставою для відкриття став донос, здійснений студентом Київського університету Святого Володимира Олексієм Петровим. Учасників арештували, а вже 28 травня доповідь графа Олексія Орлова про діяльність братства лежала на столі імператора.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шевченко написав "Заповіт" під час хвороби
Головою назвали науковця Миколу Гулака, який мав відсидіти 3 роки у Шліссельбурзькій фортеці. Решта отримала невеликі терміни ув'язнення. Пізніше їх направили до різних міст Російської імперії із забороною повертатися в Україну. Попри те, що участь Шевченка в організації не довели, йому дісталося найбільше.
"Цей художник, замість того, щоб вічно плекати побожні почуття до осіб найяснішої фамілії, які удостоїли викупити його з кріпацтва, складав вірші малоросійською мовою найобурливішого змісту. У них він висловлював то плач про уявне поневолення та лиха України, то виголошував про славу гетьманського правління і колишньої вольниці козацтва, то з неймовірною зухвалістю виливав наклепи й жовч на осіб імператорського дому, забуваючи в них особистих своїх благодійників", - йшлося в записі Третього відділення.
Шевченка відіслали служити рядовим в Оренбурзький корпус із правом вислуги. До вироку Микола I особисто дописав: "Под строжайший надзор, с запрещением писать и рисовать, и чтобы от него ни под каким видом не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений".
"Трибунал під головуванням самого сатани не міг би виголосити такого холодного, нелюдського вироку, - писав пізніше поет. - А бездушні виконавці виконали його з обурливою точністю. Август-язичник, засилаючи Назона до диких гетів, не забороняв йому писати й малювати. А християнин Микола заборонив мені те й інше. Обидва кати".
В Царському Селі під Петербургом 4 травня 1838-го відбулася лотерея поміж членами царської родини та запрошеними вельможами. Розіграли портрет вихователя спадкоємця російського престолу Василя Жуковського. На виручені гроші викупили з кріпацтва художника й поета Тараса Шевченка. Щодо участі царської родини у викупі, сам Шевченко писав: "Бездушному сатрапу и наперснику царя пригрезилось, что я освобожден от крепостного состояния и воспитан на счет царя и в знак благодарности нарисовал карикатуру своего благодетеля. Так пускай, дескать, казнится неблагодарный. Откуда эта нелепая басня, не знаю".
2 
1
Коментарі