8 травня 1891 року у віці 59 років померла Олена Блаватська. Вона була відома всьома світу як засновниця Міжнародного теософського товариства, талановита письменниця, знавець стародавніх езотеричних вчень.
Її праці мали величезний вплив на творчу і суспільну діяльність видатних представників світової науки, мистецтва, літератури й політики. Серед них Томас Едісон, Альберт Ейнштейн, Костянтин Ціолковський, Володимир Вернадський, Миколай та Олена Реріхи, Максиміліан Волошин, Махатма Ганді та Джавахарлал Неру.
Народилася Олена Блаватська у 1831 році у місті Катеринославі, тепер місто Дніпро, в аристократичній сім'ї. Навчання її проходило за кордоном. В 17 років одружилась, з єдиною метою - вийти з-під контролю рідних. Через 3 місяці після вінчання втекла від набагато старшого чоловіка до рідних в Одесу, а потім в Константинополь. З цього часу почалися її мандри та пошуки себе.
Її цікавили незвичайні та надприродні явища. Жила в Індії, Америці, де досліджувала різноманітні релігії, міфології, культи, стародавні філософські системи. У 1848 -1875 роках здійснила тричі навколосвітню подорож.
У 1875 році в Нью-Йорку разом з полковником Генрі Олкоттом заснувала Теософське товариство, головною метою якого було "створити ядро Всесвітнього Братерства, де не буде мати значення різниця раси, колір шкіри, стать, каста й віросповідання".
Gazeta.ua пропонує поглянути на жінку, що перевернула світогляд багатьох людей у ХІХ ст, очима її близьких і друзів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми з Юрою молимось різним богам" - Вадим Іллєнко помер напередодні дня народження брата
Кемпбел Фер Планк, член Американської секції Теософського товариства:
Сила і енергія її характеру вразили мою уяву, і я захотів почути вчення жінки, яка не лише здолала переслідування і труднощі всякого роду, але й пересилила найсмертоносніше знаряддя нашого віку: насмішку, зневажливий регіт, що пролунав у двох частинах світу. Вона одна з усіх вождів людства дала мені істинне пізнання і навчила стояти за правду перед лицем всього світу.
Генрі Олькотт, полковник американської армії, журналіст:
"Її життя було суцільним мучеництвом з любові до людей… далека від будь-якого егоїстичного мотиву, вона присвячувала життя і силу справі любові, не очікуючи ні вдячності, ні нагороди".
Уільям Кінгслад, автор "Євангелія праведності" та ін. книг і чисельних статей з питань Теософії:
"Провідною нотою усіх її вчень та всього життя її була самопожертва. Так вона навчала нас теософії не словами, а прикладом. Вона сама була найбільшою з теософів не тому, що створила теософський рух і принесла світу скарби древньої Мудрості, а тому, що здатна була на велике самозречення".
Раі Лахірі, індійський брахман, опісля активний член Теософського товариства:
Та невже людям Заходу недостатньо того, що гордий брахман, котрий ніколи ні перед ким не схиляв голови, окрім Вищого Сущого, якщо він перед цією білою йогинею Заходу складає руки, мов слухняне дитя?
В автобіографічній книзі "Моє життя" Махатма Ганді зазначав, що на його світогляд вплинули особисте спілкування з членами Теософського суспільства та читання праць Олени Блаватської. Також він говорив, що для нього було б радістю "торкнутися краю одягу пані Блаватської".
8 травня 1861 року у Петербурзі на Смоленськорму кладовищі викопали домовину із тілом українського поета Тараса Шевченка для перепоховання. Він заповів поховати в Україні. Поет помер 10 березня 1861 року в своїй майстерні при Петербурзькій академії мистецтв, де пройшли останні роки його життя.
4 
1
Коментарі