26 жовтня 1939 року Народні Збори Західної України постановили звернутися до ВР СРСР з проханням включити землі до складу Української РСР. За місяць до того край окупували радянські війська.
Народні Збори скликали як тимчасовий орган для оформлення і легітимізації нового правового статусу Західної України. Вибори відбулися 22 жовтня під пильним наглядом і при безпосередньому втручанні в них радянських політичних працівників. Тоді "обрали" 1484 депутати, більшість із яких були селянами та робітниками.
Засідання зборів проходили у Львові, в приміщенні Великого міського театру. Виступали на них й перший секретар ЦК КП(б)У Микита Хрущов, драматург Олександр Корнійчук та генерал Семен Тимошенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жили у Львові під російською окупацією 100 років тому
З 26-28 жовтня уповноважені ухвалили декларації про встановлення радянської влади в Західній Україні, про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель, про націоналізацію банків і великої промисловості та про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з УРСР. Вважають, що усі ці рішення насправді приймали у Москві, а за голосуванням в залі спостерігали агенти НКВД.
Врешті обрані з депутатів делегати передали готові декларації на затвердження Верховним Радам СРСР і УРСР. Після того у Львові відбувся великий парад Червоної армії. А 1 листопада декларації затвердили. Тоді ж Народні Збори припинили свою діяльність.
Досвідчені юристи Західної України називали ті події пародією плебісциту.
Договір про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною підписали у Москві 28 вересня 1939 року. Перед тим війська союзників окупували Польщу.
Угода доповнила попередній пакт Молотова - Ріббентропа. У ній зазначалося, що уряди СРСР і Німеччини після розпаду "колишньої Польської держави" мають відновити мир і порядок на її території і забезпечити народам мирне існування, враховуючи їхні національні особливості.
2 
35413
Коментарі