Писемність з'явилася в різних суспільствах в різний час і дійшла до нас у вигляді клиноподібних штрихів на глиняних табличках або химерних малюнків на стінах поховальних кімнат. Хоча поколінням дослідників вже вдалося розшифрувати частину стародавніх текстів, багато чого з того багатства, яким розташовують музеї, архіви та бібліотеки продовжує залишатися загадкою для більшості вчених.
"Писемність є способом передачі думки, - розповів В'ячеслав Серафимович Шилов, доктор історичних наук. - Завдяки читання давніх текстів ми більше дізнаємося про суспільство, про те, чим були зайняті окремі члени соціуму".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вандали пошкодили найдавніші записи у світі
За словами вченого вкрай важливо приділяти увагу не тільки пошуку нових письмових джерел, але і дешифрування вже наявних. У цьому відношенні особливий інтерес представляє так звана "Бібліотека цифрового клинопису" (Cuneiform Digital Library Initiative).
Проект, що розвивається спільними зусиллями фахівців Інституту історії науки товариства Макса Планка (MPIWG) і Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA), спрямований на складання електронного зібрання високоякісних фотографій клинописних табличок, виготовлених за період з кінця IV тисячоліття до нашої ери по перше століття н . е.
Бібліотека створюється на основі пам'яток стародавньої писемності, представлених у зібраннях Лувру, Ермітажу, Нью-Йоркської бібліотеки та багатьох інших публічних закладів, а також приватних колекціях. Таблички особливим чином фотографують і публікують у відкритому доступі в Інтернеті. Фотокопії мають високу якість, що досягається шляхом поєднання 76 зображень кожного об'єкта, освітленого під різними кутами.
"Можливість мати доступ до високоякісних зображень клинописних табличок сприяє дослідницькій роботі: немає необхідності витрачати час і сили на те, щоб дістатися до місця їх зберігання", - пояснює професор Шилов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шотландське Євангеліє арабською мовою знайшли у Башкирії
Цифрова бібліотека вирішує ще одну проблему - збереження копій текстів для нащадків. Так, сумна доля спіткала античні тексти, виявлені британським археологом Артуром Евансом, відомим, зокрема, розкопками Кносського палацу і дослідженням Лінійного листа. Залишені на ніч на зберігання у погано ізольованій від зовнішнього середовища коморі таблички з необпаленої глини були залиті дощем, і, размокнувши, стали не читані.
"Нам відомий і інший приклад - Олександрійська бібліотека. Скільки таємниць, скарбів античної мудрості втрачено разом з нею, - говорить В'ячеслав Серафимович. - Європейська цивілізація виникла на основі спадщини Давньої Греції та Риму. Як шкода, що ми не можемо дізнатися більше про можливості цієї бібліотеки".
3 
1
Коментарі
2