25 квітня 1792 року доктор Жозеф Гійотен спорудив у Парижі на Гревській площі незвичну машинерію. Спочатку її називали жіночим іменем "Луїзетта", однак незабаром – на честь доктора Гійотена – прижилася назва "гільйотина".
Вперше її випробували на шиї розбійника Ніколя Пельтьє. Катом, що обслуговував першу паризьку гільйотину, був Шарль-Анрі Сансон. Саме він відтяв голову королю Людовіку ХVI. А всього у його біографії зафіксовано 2918 екзекуцій.
Доктор Гійотен не був винахідником гільйотини. Ім'я її творця невідоме. Такі машини функціонували в Німеччині, Британії та Італії ще у ХІІІ ст. Гійотен лише її вдосконалив і запропонував використовувати для виконання смертних вироків замість відрубування голови сокирою, спалення, повішання, четвертування. Гійотен спочатку випробовував машину на тваринах - вівці й телятах. Пізніше - на трьох трупах в'язнів, що померли в тюремній лікарні.
Спочатку гійльотину монтували перед кожною стратою і розбирали після неї. Проте 21 серпня 1792 року стаціонарну гільйотину встановили на площі де Крюссель у Парижі. Трохи згодом зробили це і в інших містах Франції.
Підготовка до страти починалася о 2:30 ночі. Протягом години кат і його помічники приводили механізм у робочий стан. Потім офіційні особи відправлялися у камеру до засудженого. Директор в'язниці казав: "Ваше прохання про помилування відхилено, готуйтеся до смерті!". Засудженому видавали одяг. Він кілька хвилин міг поспілкуватися зі священником. Після цього помічники ката зв'язували йому руки й ноги, засаджали на табурет і зрізали комір сорочки. Потім підносили до гільйотини. Засудженого клали на лаву, шию фіксували в пазах, і кат натисканням важеля приводив вирок у виконання. Тіло жертви скидали в ящик із субстанцією, що поглинає кров. Слідом відправляли і голову. Весь процес завершувався до сходу сонця.
Сам доктор Гійотен теж мало не став жертвою гільйотини. У жовтні 1795 року його заарештували, і навіть готували смертний вирок. Але доктору пощастило, бо епоха Великого терору поволі згорталася. Гільйотен помер від фурункула у 1814 році.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мільйонер купив гільйотину за €8 тисяч
У XVIII-XIX століттях страти відбувалися на площах при великому скупченні публіки і були своєрідною розвагою. Пізніше екзекуції відбувалися на тюремних подвір'ях,. Туди пускали глядачів. Остання публічна страта відбулася 24 червня 1939 року на території Версальської тюрми. Тоді відтяли голову Ежену Вейдманові, який звинувачувався у 6 вбивствах. Відтоді страти відбуваються без сторонніх глядачів. 10 вересня 1977 року Гаміда Джайндобі став останньою жертвою французької гільйотини. У 1981-му у Франції скасували смертну кару.
1 вересня 2001 року покарання стратою в українському судочинстві замінили довічним ув'язненням. Відсутність смертної кари є обов'язковою умовою для перебування держави в Раді Європи. Це стало однією з причин скасування смертної кари в Україні, де мораторій на виконання смертних вироків уперше почав діяти 1995 року, незадовго до вступу в цю міжнародну організацію.
5 
35413
Коментарі