Французи під час німецької окупації допомогли врятуватися 70% французьких євреїв.
Виникали таємні організації, котрі займалися порятунком євреїв. Велику роль тут відігравали кірхи. На момент початку Другої світової війни у Франції мешкали 330 тисяч євреїв. Лише 60 % з них мали французьке громадянство, решта були біженцями з Німеччини, Австрії, Польщі та Чехословаччини. Повідомляє Ciekawostki Historyczne.
Звістку про війну Франції з Німеччиною єврейська громада Луари прийняла з великою тривогою. Тим не менше, більшість її членів проявили патріотичну позицію. У січні 1940 року в лавах французької армії служили вже 60 тисяч євреїв. Серед цієї етнічної групи кількість заявок була на 5 % вища у порівнянні з етнічними французами.
У 1942 році розпочалися масові депортації євреїв до таборів смерті. Протягом 1942-1944 -го років Францію покинули близько 75 тисяч євреїв (до кінця війни дожили лише 2,5 тисяч). З 1942 року все частіше з'являється невдоволення щодо до уряду Віші, а пересічні громадяни допомагали єврейським сусідам.
Прикладів індивідуальної допомоги було безліч. Наприклад, історик Павел-Сауль Фрідлєндер завдячував своєму порятунку одному бібліотекарю, котрий після арешту його родичів допоміг переховатися у католицькій школі в Монлюсон.
Звісно, у французькому випадку за переховування євреїв не було такого жорстокого покарання як у Польщі чи в Німеччині. За порятунок у Франції священиків могли відправити у табір. Втім, це не змінює факту сміливості переховувати у трьохтисячному місті п'ять тисяч євреїв.
Під час війни у Франції саме протестанти здебільшого допомагали євреям. З 1939 року працювала організація Cimade, яка займалася допомогою біженцям з 1940 року. У співпраці з протестантськими священиками організація допомагала ховати єврейських дітей, а потім організувала їх транспортування в Швейцарію та Іспанії.
Допомогою цієї та інших організацій скористалися 44 тисячі євреїв. 24 тисячі покинули Францію легально, в той час як інші повинні були скористатися фальшивими документами. Cimade створила мережу сіл, які спеціалізувалися на допомозі євреям.
Наприклад, в готелі в Сен-Жермен-де-Кальберт переховувалося вісім єврейських сімей. 5 євреїв переховувалися у будинку місцевого вчителя. Мережа помічі була так розвинена, що коли хтось хотів написати донос і він був помічений на пошті, то лист ніколи не відправлявся до адресата.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Активісти попросили міністра культури переглянути принципи декомунізації