Показали світлини з книги "Чума в Одессе в 1910 году". Тоді в місті вибухнула епідемія.
22 травня 1910 року до Одеської нової міської лікарні привезли сторожа нічного притулку Онищенка із невідомою хворобою. Чоловік помер за 4 доби, а під час розтину встановили, що причиною смерті стала бубонна чума.
Нових випадків не фіксували і не били тривогу, адже в місті панувала холера. Утім, уже 5 липня надійшов 2-й пацієнт, згодом 3-й. Загалом виявили 141 хворого, з яких померли 39. Майже всі випадки мали бубонний характер, лише одна хвора страждала від легеневої чуми. Епідеміологи припустили, що хворобу завезли до Одеси екіпажі суден, які прибували в місцевий порт, пишуть "Хроніки Прекрасної Епохи".
Розповсюдження чуми в Одесі локалізували кварталом в межах вул. Малої Арнаутської, Привозної, Катерининської та Преображенської. Він був поряд із Привозною площею - найбільшим ринком міста. Жила там переважно біднота: дрібні торговці, ремісники - панувала антисанітарія. Оскільки майже під кожним будинком були кладові, погреби та пустоти після видобутку каменю, там жили блохасті щурі, які й розносили хворобу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоб побороти епідемію, людей змушували обкурювати будинки ладаном
Лікарі оглядали людей. Коли помічали симптоми, відправляли в спеціальний чумний барак та ізолювали членів родини. У квартирах проводили дезінфекцію. Лікарі обходили будинки і довідувались про самопочуття мешканців.
Серед містян найняли 200 винищувачів. За кожного убитого щура платили по 10 коп., а за підтвердженого чумного - 15 руб. Почали діяти й пункти щеплення. Загалом вакцинували 877 осіб. Хворобу подолали наприкінці 1911 року.
Вчені з канадського Університету Макмастера проаналізували тисячі документів про спалахи чуми в Англії в Середньовіччі та Новому часі. Дійшли висновків, що з часом захворювання поширювалося швидше, а знання про ці процеси, на їх думку, може допомогти зрозуміти поширення інфекцій і в наші дні.
1 
1
Коментарі