На початковому етапі Другої світової війни обидва тоталітарні режими Німеччини та СРСР виступали союзниками – агресорами. Договір у Москві 23 серпня 1939 року, що відомий в історіографії як пакт Ріббентропа-Молотова, зафіксував змову між двома найбільшими тоталітарними режимами в історії. Хоча під цим документом стоять підписи міністрів закордонних справ, фактично це була змова диктаторів – Сталіна та Гітлера.
Такого висновку дійшли історики за результатами круглого столу "Закляті друзі. Нацизм і комунізм у розпалюванні ІІ світової війни".
Як відзначив Віце-прем'єр міністр України Олександр Сич:
- Якщо до сьогоднішнього дня у нас нацизм підданий осуду, то поряд з ним осуду має бути підданий і комунізм, не зважаючи на те, що більшовицька імперія СРСР стала переможцем у Другій світовій війні. Але якщо вона є злочинцем, злочин має бути осуджений і він немає терміну давності. Я переконаний, що українські історики виконають ту місію, про яку говорила Єва Томпсон в одній з небагатьох праць про російський колоніалізм в добу імперії: "Це така доля постколоніальних держав, довший час послуговуватись історіографією, яка написана окупантами". Тому що колонізатор не лише хотів загарбати ресурси, він хотів заполонити уми, свідомість, аби з мешканців загарбних територій зробити собі рабів. Це вже питання новопосталої держави – сформувати свою національну історіографію, та не послуговуватись історіографією колишнього колонізатора. Я переконаний, що українським історикам до снаги сформувати свою українську концепцію історії і подати своє бачення, своє трактування в розвитку історичних подій.
Загальновідомим фактом є те, що нацизм і комунізм – два найбільш злочинні тоталітарні режими, жертвами яких стали мільйони людей. Нацизм зазнав морального і юридичного осуду, натомість комунізм проіснував значно довше, був одним з учасників перемовин у Другій світовій війні, що вберегло його від відповідальності за скоєні злочини, але після падіння комунізму на початку 90-х років і комунізм зазнав юридичного осуду в ряді країн Центральної Європи.
Диретор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович наголосив:
- Нарешті комуністична партія перебуває під судом. Її звинувачують в участі та підтримці терористичного руху на сході країни. Але теперішня злочинна антиукраїнська діяльність комуністів є логічним продовженням їх боротьби проти української незалежності протягом минулих десятиліть.
Учасники круглого столу відзначили, що домовленість між СРСР та нацистською Німеччиною від 23 серпня 1939 року стала наслідком реалізації двома країнами стратегічних задумів своїх правлячих еліт. При цьому СРСР є в рівній мірі відповідальний за розв'язання світової війни, як і Німеччина.
Іван Патриляк спростував тезу радянських і російських вчених та пропагандистів, які доводили, що СРСР був лише жертвою в роки Другої світової війни, але не мав жодного відношення до її провокування. Він також додав, що німецько-радянські угоди, підписані у серпні та вересні 1939 року, відповідали стратегічній меті кремлівського керівництва – поширенню комунізму в Європі.
Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров пояснив юридичну складову та презентував збірник документів: "СССР-Германия. 1939–1941. Документы и материалы о советско-германских отношениях с апреля 1939 г. по июнь 1941 г.", виданого Харківською правозахисною групою.
В результаті проведеного круглого столу встановили, що СРСР був фактично союзником нацистської Німеччини у війні проти Польщі, Норвегії, Франції, Британії або беручи участь в боях проти жертв агресії, або матеріально допомагаючи агресору.
Коментарі