Британська армія втратила 240 військових у бою з ірландцями

10

24 квітня 1916 року у понеділок після Великодня близько 1200 "Ірландських добровольців" і бійців Ірландської громадянської армії висуваються в центр Дубліна. Заколотники захоплюють головпоштамт міста. Там організовують штаб. Так починається одне із найбільш значимих повстань в Ірландії за незалежність від Британської імперії.

Того дня голова "Братства" поет-революціонер, учитель Патрік Пірс проголошує незалежність Ірландії від Великої Британії. Спротив тримається цілий тиждень.

Початок Великоднього повстання за незалежність країни 24 квітня є національним святом ірландців, яке відзначається щороку.

Фото: azov.press

Патрік Пірс створив "Ірландське Республіканське Братство" у 1913-му. Це була воєнізована організація. Її метою було "забезпечити права і свободи всіх людей Ірландії". До нього входили представники різних політичних сил. Того ж року в Дубліні на базі профспілкових організацій була створена Ірландська цивільна армія.

Ірландія вела вперту боротьбу за незалежність протягом майже 700 років. Остаточно увійшла до складу Великої Британії у 1800 році як складова частина Сполученого Королівства Великобританії та Ірландії. Політична та партизанська боротьба тривала більше століття.

У 1914 році, через місяць після початку участі Британії в Першій світовій війні, "Ірландське Республіканське Братство" розпочало підготовку до повстання за незалежність.

Частина місцевого суспільства підтримували владу британського короля. Тому майбутнє повстання трималося у таємниці навіть від знаних діячів ірландського визвольного руху. Важливою складовою повстання була збройна підтримка ворога Британії – Німеччини. Німці надіслали корабель із зброєю - 20 тис. гвинтівок та 10 кулеметів. Однак, британська військова розвідка перехопила листування диверсантів, затопила корабель і заарештувала дипломата Роджера Кейсмента. Повстанець вів перемовини з німецьким канцлером.

День після Великодня Пірс обрав зі стратегічних міркувань. Кількість британських військових у місті на свята була меншою. Заколотників підтримали збройні загони ірландських соціалістів під керівництвом Джеймса Конноллі.

Повстанці захоплюють головне поштове управління на центральній площі Дубліна. Над ним урочисто піднімають два ірландських прапори. Їх пошила графиня Констанція Джорджін Маркевич. Їй присвоюють звання лейтенанта "Ірландських добровольців". Вона керує спорудженням барикад, власним загоном під час повстання і особисто бере участь у боях.

Патрік Пірс зачитує перед добровольцями Прокламацію про незалежність Ірландської республіки.

"Ми оголошуємо право ірландського народу на свою землю й свою державу суверенним і неподільним. Численні покоління нашої нації власною кров'ю покропили це право на національну й державну незалежність Ірландії, а протягом останніх століть шестикратно підтвердили це право ірландські збройні повстання", - йдеться в документі.

{

 

Повстанці штурмують фортецю у Фенікс-парку. Там сподіваються отримати зброю і влаштувати вибух. Він має дати сигнал про початок заколоту. Вибух виходить надто слабким. Зброї не знаходять.

Захоплюю також чотири будинки суду, мерію Дубліна, госпіталь для бідних, перегінний завод, бісквітну фабрику і млин. Дублінську фортецю, де перебувають британські військові і звідки керують містом представники короля, захопити не вдається.

 

Влада знала і про підготовку повстання і про перемовини з німцями. Тим не менше, не змогла організувати повстанцям супротив. На вулиці відправляють два кавалерійські загони. Вони одразу потрапляють під обстріл.

Бій зав'язуються за притулок для бідних. Імперські війська відбивають частину будівлі. Повстанців, які обороняли їх, примушують здатися. До кінця тижня урядові війська так і не будуть спроможні захопити будівлю повністю.

У вуличних боях гинуть четверо беззбройних поліцейських. Констебль наказує прибрати з вулиць патрулі. Рівень погромів та мародерства швидко зростає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Северина Наливайка четвертували на головній площі Варшави

25 квітня на території Ірландії влада вводить надзвичайний стан. Всю повноту влади отримує бригадний генерал Лоу. Він вводить в Дублін 1269 військових. До них на підмогу поспішають імперські війська із Белфаста і Куррага. Повстанці не захопили порти і вокзали - це дає можливість британцям вільно потрапити в місто.

В порт прибуває патрульне судно "Хельга". Привозить до Дубліна гармати.

26 квітня командування віддає наказ почати артилерійський обстріл міста. Цілять по млину та Ліберті-холлу, де знаходиться основна штаб-квартира повстанців. В цивільних будинках розташовуються британські кулеметні розрахунки.

Починаються запеклі вуличні бої. Британські війська намагаються форсувати канал на Маунт-стріт. Загін з 17 ірландських добровольців вбиває і ранить 240 імперців. Позицію вдається захопити британцям лише в четвер. Втрати склали 2/3 від загального числа.

 

Британці починають криваві розправи над цивільними. Вриваються в будинки та влаштовують погроми. Один із британських офіцерів Боуен Колтгерст особисто вбиває шістьох осіб, які не беруть участі у повстанні.

Командувач повстанців Джеймс Конноллі отримує поранення і передає повноваження Патріку Пірсу. Повстанці евакуюються з будівлі Головного поштамту - її з боєм захоплюють імперські війська.

29 квітня, в суботу, Патрік Пірс видав наказ про припинення опору і здачу позицій. Робить це, аби не зросла кількість жертв серед цивільних. Капітуляцію приймає генерал Лоу. Повністю подавити спротив вдається лише в неділю 30 квітня - віддалені групи повстанців продовжують вести бої. Найзапекліші бої точилися у графстві Міт, сусідньому з Дубліном.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мешканці гетто підняли повстання проти нацистів

За офіційними підрахунками втрати британської королівської армії склали 116 осіб убитими і 368 пораненими, 9 військовослужбовців пропали без вісті. Також загинули 16 поліцейських і були поранені 29 співробітників поліції. Ірландська сторона втратив 318 чоловік убитими і 2217 пораненими - це цивільне населення і повстанці. Стверджувалося, що загинули лише 64 заколотники.

 

В результаті масових репресій британська влада заарештовує 3430 чоловіків і 79 жінок. Більшу частину звільняють. До смертної кари засуджують 15.

3 травня розстрілюють Патріка Пірса. 12 травня - Джеймса Коноллі. 3 серпня повісили сера Роджера Кейсмента - колишнього британського дипломата. Він вступив у змову з німецькою владою.

Констанцію Джорджін Маркевич засуджують до смерті. Потім замінюють вирок на довічне ув'язнення. У 1917-му вона виходить за амністією. У 1919-1922 займає пост міністра праці в ірландському уряді. Помирає у 1927-му.

×